Чому не здаються приречені на вимирання сільські школи в Угорщині?
Згідно з угорськими законами, загальноосвітні школи закриваються або зливаються з іншими «восьмирічками» у випадку, якщо в сьомих чи восьмих класах навчається менше 15 учнів. Якщо врахувати ту обставину, що населення Угорщини скорочується від початку 1980 років пришвидшеними темпами, то перспектива невеликих сільських шкіл не надто обнадійлива. Тому цілком можна зрозуміти тих педагогів з глибинки, які, не дивлячись на цю тенденцію, всіляко намагаються врятувати сільську освіту від остаточного вимирання, причому нерідко всупереч планам галузевого міністерства.
Перепрофілювання шкіл
Деякі шкільні дирекції пробують перепрофілювати школи з загальноосвітніх на так звані меншинні. Річ у тім, що в Угорщині зареєстровано 13 етнічних громад, у тому числі й українська (понад 5 тис. осіб). Та однією з найбільших нацменшин є ромська: офіційно вона налічує понад півмільйона осіб, за неофіційними джерелами – у два-три рази більше. Основна перевага перепрофілювання звичайної школи в меншинну у цьому випадку очевидна для вчителів і дітей – у такій школі учнівські класи можуть мати і меншу кількість школярів; закон цього не забороняє, а школа має ще й державні субсидії.
У скрутній ситуації, наприклад, опинилася восьмирічна школа в області Бейкейш, що на сході Угорщини. У збереженні місцевої школи за всяку ціну зацікавлений передусім муніципалітет. Його глава Жужанна Фабіян каже: «Нам треба самотужки вирішити це завдання. Ми не хочемо відправляти наших дітей до іншої школи в сусідньому селі, навіть якщо там кращі умови для навчання і можна здобути середню освіту». Отож, якщо це вдасться, то школа в Ґестеші збережеться, але вже в статусі меншинної, а це означає, що учні мають вчити, наприклад, ловарську говірку циганської мови.
Неперспективні школи треба закривати?
Для міністерства освіти Угорщини така тактика не в дивину. Справа в тому, що з трьохсот заяв периферійних шкіл дозвіл на перепрофілювання вже отримали 180. Проте урядовці не задоволені таким поворотом справ, кажучи, що статус нацменшинної школи – це ніяка не забавка, а серйозна справа для вчителів. Ґерґев Араті, держсекретар міністерства освіти пояснює: «Якщо дирекція вирішила підтримати у такий спосіб освіту етнічної меншини й отримати фінансову допомогу держави на свій проект, то це справді гідна річ. Але коли вона має на меті просто відстрочити закриття неперспективної школи у такий спосіб, то це їй все одно не допоможе».
Інший спосіб для виживання шкіл – збільшення класів за рахунок дітей переселенців з інших місць. Всього дванадцятеро дітей не вистачало для повних класів в одному з угорських сіл. Так і закінчилася б тут шкільна наука, якби зберегти школу від закриття не допомогла дирекції місцева мерія. Вона надала помешкання кільком сім’ям з інших регіонів Угорщини і отримала таким чином нових учнів для сільської школи.
Згідно з угорськими законами, загальноосвітні школи закриваються або зливаються з іншими «восьмирічками» у випадку, якщо в сьомих чи восьмих класах навчається менше 15 учнів. Якщо врахувати ту обставину, що населення Угорщини скорочується від початку 1980 років пришвидшеними темпами, то перспектива невеликих сільських шкіл не надто обнадійлива. Тому цілком можна зрозуміти тих педагогів з глибинки, які, не дивлячись на цю тенденцію, всіляко намагаються врятувати сільську освіту від остаточного вимирання, причому нерідко всупереч планам галузевого міністерства.
Перепрофілювання шкіл
Деякі шкільні дирекції пробують перепрофілювати школи з загальноосвітніх на так звані меншинні. Річ у тім, що в Угорщині зареєстровано 13 етнічних громад, у тому числі й українська (понад 5 тис. осіб). Та однією з найбільших нацменшин є ромська: офіційно вона налічує понад півмільйона осіб, за неофіційними джерелами – у два-три рази більше. Основна перевага перепрофілювання звичайної школи в меншинну у цьому випадку очевидна для вчителів і дітей – у такій школі учнівські класи можуть мати і меншу кількість школярів; закон цього не забороняє, а школа має ще й державні субсидії.
У скрутній ситуації, наприклад, опинилася восьмирічна школа в області Бейкейш, що на сході Угорщини. У збереженні місцевої школи за всяку ціну зацікавлений передусім муніципалітет. Його глава Жужанна Фабіян каже: «Нам треба самотужки вирішити це завдання. Ми не хочемо відправляти наших дітей до іншої школи в сусідньому селі, навіть якщо там кращі умови для навчання і можна здобути середню освіту». Отож, якщо це вдасться, то школа в Ґестеші збережеться, але вже в статусі меншинної, а це означає, що учні мають вчити, наприклад, ловарську говірку циганської мови.
Неперспективні школи треба закривати?
Для міністерства освіти Угорщини така тактика не в дивину. Справа в тому, що з трьохсот заяв периферійних шкіл дозвіл на перепрофілювання вже отримали 180. Проте урядовці не задоволені таким поворотом справ, кажучи, що статус нацменшинної школи – це ніяка не забавка, а серйозна справа для вчителів. Ґерґев Араті, держсекретар міністерства освіти пояснює: «Якщо дирекція вирішила підтримати у такий спосіб освіту етнічної меншини й отримати фінансову допомогу держави на свій проект, то це справді гідна річ. Але коли вона має на меті просто відстрочити закриття неперспективної школи у такий спосіб, то це їй все одно не допоможе».
Інший спосіб для виживання шкіл – збільшення класів за рахунок дітей переселенців з інших місць. Всього дванадцятеро дітей не вистачало для повних класів в одному з угорських сіл. Так і закінчилася б тут шкільна наука, якби зберегти школу від закриття не допомогла дирекції місцева мерія. Вона надала помешкання кільком сім’ям з інших регіонів Угорщини і отримала таким чином нових учнів для сільської школи.