Але саме такі, а то ще менші зарплати платять своїм працівникам майже половина суб’єктів господарювання в Закарпатті. Таку цифру назвав начальник Головного фінансового управління в Закарпатській області Петро Лазар. «На жаль, сьогодні в Закарпатті близько 15 % зареєстрованих суб’єктів господарювання платять заробітну плату меншу, за мінімальну, ще близько 33 % виплачують мінімальну заробітну плату».
Одне офіційно, друге в конверті
Головний фінансист каже, є лише одне пояснення того, чому людям платять таку низьку заробітну плату. «Це говорить про те, що частина заробітної плати у нас знаходиться «в тіні», виплачують її в конвертах і це, звичайно ж, не є добре».
Закарпатські соціологи певною мірою опонують такому твердженню. Вони кажуть, у гірських селах, де немає виробництв, для людей і 440 гривень – великі гроші.
Мінімальна зарплата – це досить корисний механізм регулювання зарплат, особливо в тих селах, де люди не мають великого вибору роботи, каже соціолог Каже Дмитро Вальо. «У гірських місцевостях є якась мінімальна кількість роботи, люди проживають за рахунок власного виробництва на городах, а сплачувати за електроенергію, комунальні послуги, газ їм все одно необхідно. Для того, щоб можна було бодай якось сплачувати ці послуги, важливо, щоб та робота, яка є в гірських селах, оплачувалася бодай в цих мінімальних межах».
А 29-річна ужгородка Світлана працює за мінімальну заробітну плату вже другий рік. Каже, такий контракт. «Я отримую зараз мінімальну заробітну плату, а іншу частину зарплати я отримую з «чорної» каси.
Місцева влада каже, уряд повинен і підвищувати мінімальну заробітну плату, і боротися з тим, аби зарплати виплачували не в конвертах. А поки нічого подібного не спостерігається, місцеві чиновники сподіваються, що ситуацію по зарплатах врятують інвестори, що масово приходять в область: іноземці пропонують хороші зарплати, умови праці, і, як результат, уже сьогодні у багатьох районах Закарпаття попит на робочу силу перевищує пропозицію.