Найчастіше люди бояться літати, інколи – їздити у метро чи користуватися ліфтом. Та останнім часом можна почути і про страх перед поїздками залізницею, яка донедавна вважалася найбезпечнішим видом транспорту. Очевидно, це пов’язано з низкою нещодавніх залізничних аварій в Україні.
Зрозуміло, що ці, так би мовити, техногенні страхи суттєво погіршують людям життя і навіть можуть перерости у страхи нав’язливі та ірраціональні, тобто фобії. Страх перед певним видом транспорту може виникнути у людини, яка перенесла якусь аварію, але нерідко він виникає і без особливої причини. Свою лепту вносять і ЗМІ, що нагнітають страхи ефектними картинками катастроф.
Страх – це і сигнал про небезпеку
Прийнято вважати, що страх – річ шкідлива. Але далеко не завжди це так. Насамперед, страх – це сигнал про небезпеку, явище захисне, прояв інстинкту самозбереження, коріння його у сфері несвідомого. Нічого не бояться лише ті, хто не розуміє чи не бачить небезпеки. Тож протиставити страхові можна лише розум, інтелект, знання, вміння логічно мислити.
Щоби позбутися страху, найкраще відправити його зі сфери несвідомого у свідомість, вважають психологи. Слід проаналізувати свої емоції, спробувати розібратися, чого і чому ми боїмося, чи є якась реальна загроза. Варто також подумати про те, що ми можемо зробити, якщо небезпека справді настане. Найчастіше після спокійного розгляду ситуації більша частина наших страхів зникає або, принаймні, вони вже не викликають паніку.
У випадку з транспортом на допомогу може прийти всезнаюча статистика, яка свідчить, що від автомобільних аварій страждає у тисячі разів більше людей ніж від катастроф літаків чи потягів. Та переважна більшість спокійнісінько їздить в авто, але багато хто боїться літати. Особливо нас лякає втрата контролю над подіями. Адже зазвичай нам здається, що ми все контролюємо, а у літаку, поїзді чи навіть ліфті від нас практично нічого на залежить.
Обережність, звичайно, потрібна у всьому
Але чи дійсно, скажімо, водій окремої автівки здатен контролювати ситуацію на дорозі? Розумна обережність, звичайно ж, потрібна у всіх сферах, а на транспорті і поготів. Але якщо ми будемо думати, що все буде добре, то і почуватимемося добре, а якщо будемо думати про погане, то і почувати себе будемо погано. Але на сам політ чи поїздку це аж ніяк не вплине.
Ну, а ще люди будуть значно менше боятися літати та їздити залізницею, якщо вони будуть впевнені, що для їхньої безпеки зроблено все належне. Що літаки і потяги справні, що пілоти й машиністи кваліфіковані, а ті, хто керує галуззю – люди професійні та відповідальні. Але це вже зовсім інша тема...
Зрозуміло, що ці, так би мовити, техногенні страхи суттєво погіршують людям життя і навіть можуть перерости у страхи нав’язливі та ірраціональні, тобто фобії. Страх перед певним видом транспорту може виникнути у людини, яка перенесла якусь аварію, але нерідко він виникає і без особливої причини. Свою лепту вносять і ЗМІ, що нагнітають страхи ефектними картинками катастроф.
Страх – це і сигнал про небезпеку
Прийнято вважати, що страх – річ шкідлива. Але далеко не завжди це так. Насамперед, страх – це сигнал про небезпеку, явище захисне, прояв інстинкту самозбереження, коріння його у сфері несвідомого. Нічого не бояться лише ті, хто не розуміє чи не бачить небезпеки. Тож протиставити страхові можна лише розум, інтелект, знання, вміння логічно мислити.
Щоби позбутися страху, найкраще відправити його зі сфери несвідомого у свідомість, вважають психологи. Слід проаналізувати свої емоції, спробувати розібратися, чого і чому ми боїмося, чи є якась реальна загроза. Варто також подумати про те, що ми можемо зробити, якщо небезпека справді настане. Найчастіше після спокійного розгляду ситуації більша частина наших страхів зникає або, принаймні, вони вже не викликають паніку.
У випадку з транспортом на допомогу може прийти всезнаюча статистика, яка свідчить, що від автомобільних аварій страждає у тисячі разів більше людей ніж від катастроф літаків чи потягів. Та переважна більшість спокійнісінько їздить в авто, але багато хто боїться літати. Особливо нас лякає втрата контролю над подіями. Адже зазвичай нам здається, що ми все контролюємо, а у літаку, поїзді чи навіть ліфті від нас практично нічого на залежить.
Обережність, звичайно, потрібна у всьому
Але чи дійсно, скажімо, водій окремої автівки здатен контролювати ситуацію на дорозі? Розумна обережність, звичайно ж, потрібна у всіх сферах, а на транспорті і поготів. Але якщо ми будемо думати, що все буде добре, то і почуватимемося добре, а якщо будемо думати про погане, то і почувати себе будемо погано. Але на сам політ чи поїздку це аж ніяк не вплине.
Ну, а ще люди будуть значно менше боятися літати та їздити залізницею, якщо вони будуть впевнені, що для їхньої безпеки зроблено все належне. Що літаки і потяги справні, що пілоти й машиністи кваліфіковані, а ті, хто керує галуззю – люди професійні та відповідальні. Але це вже зовсім інша тема...