Юрій Бойко, Зиновій Фрис (ведучий), Олександр Турчинов(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису.)
Зиновій Фрис: Панове, розпочати я хотів би з короткої точки зору експерта з енергетики Олени Вітер.
На наше запитання, що є найголовнішим у темі, яку ми сьогодні обговорюємо, вона сказала:
Олена Вітер: Найважливішим для України зараз є вийти на стабільні домовленості з Росією у ціновій політиці. Ми не можемо з року в рік жити очікуваннями кожної осені, що ціна підніметься до 250-300 доларів для України.
Нам потрібно випрацьовувати вже зараз такий механізм, щоб не Юрій Бойко сказав, що в нас буде 143 долари, а щоби вся країна, в тому числі будь-який міністр міг наперед порахувати, наскільки підвищиться ціна з наступного року, якщо вона підвищиться, і що врахує ця ціна, яка формула є цієї ціни.
Таким чином, щоб можна було прогнозувати розвиток не тільки енергетики, але й економіки, металургії, хімічної промисловості і так далі.
Панове, маємо якусь прогнозованість щодо цін на енергоносії з Росії?
Юрій Бойко: По-перше, в нас немає російського газу. Суспільству це потрібно розуміти.
В нас абсолютно прозора формула ціни: в нас 100 доларів коштує туркменський газ на кордоні Туркменістан-Узбекистан і 30 доларів транспортування цього газу до нашої країни за 2 тисячі кілометрів. Тому формула ціни досить проста.
Очікування там будь-якого збільшення чи зменшення цієї формули... Вона базується на відношенні туркменської сторони якраз до вартості газу на кордоні Узбекистан-Туркменістан.
Ну, не Бойко скаже, а хтось там прогнозує, чи експерти кажуть, то в нас якраз такого немає. В нас є кордон Туркменістан-Узбекистан, є туркменський газ 42 мільярди кубів в газовому балансі країни, і є вартість транспортування. Оце наша вартість на майбутній рік.
Але про ціну Ви не говорите при цьому.
Юрій Бойко: Головне, що нам, я вважаю, вдасться втримати ціну на туркменський газ на рівні 100 доларів. Це головне, тому що з 55 мільярдів кубів імпортованого газу 40 в цьому році буде туркменський, а 15 наполовину узбецький та казахський. Якщо ми втримаємо узбецький і казахський газ. В них ніяких очікувань щодо підвищень не буде.
Взагалі ми дивимося на цю проблему дуже просто. Якщо ми комусь переплатимо щось, то це вже йде з нашої економіки в економіку інших країн, тому ми повинні закуповувати газ якомога дешевше. Це нам поки що вдається.
Пане Турчинов, але є “РосУкрЕнерго” і ціна відповідно набагато вища, ніж 100 доларів, про які ми щойно чули від пана Бойка...
Я мушу сказати, що Україна сьогодні, на жаль, отримує ні російський, ні туркменський, ні узбецький газ, а газ посередницької структури “РосУкрЕнерго”, яка не має теоретично власного газу, вона його не добуває, але ж вона сьогодні є монополістом, який постачає нам газ. Фактично через “УкрГазЕнрго” ця структура, посередницька структура, контролює енергетичний ринок.
Сьогодні залежить те, за якою ціною буде купувати Україна газ, саме від того, які прибутки запланують собі власники, реальні фізичні власники “РосУкрЕнерго”.
Більше того Україна сьогодні є фактично заручником ситуації і їй фактично не залишили люфт. Наприклад, у нас (може, пан Бойко мене поправить) десь порядку 20 мільярдів закачано газу у сховища українські для того, щоб можна було і експортувати закордон.
При чому не Україна його експортує, зрозуміло, а той же самий “РосУкрЕнерго”, тому що Україна, я вважаю, просто з таких антинаціональних підстав віддала все право експортувати газ тій же самій компанії.
І в ці наші газові сховища газ завезений за контрактною ціною 230 і більше доларів за тисячу метрів кубічних. Тобто, коли Україна раптом змушена буде у випадку блокування і так далі брати цей газ з сховищ, то автоматично він буде їй обходитися не нижче 230 доларів за тисячу метрів кубічних.
Пане Бойко, про що насправді зараз домовляються українська і російська сторони у газових переговорах? Чи справді на кону стоять українські стратегічні об’єкти, зокрема газотранспортна система?
Юрій Бойко: Звісно, що ні. І я не згоден зі своїм опонентом.
Я ще раз хочу повторити щодо формулювання ціни на газ в нашій країні як це було і як це буде наступного року. Це вартість газу на кордоні Узбекистан-Туркменістан і вартість транспортування. А все інше – це, на жаль, політичні інсинуації, які ми чуємо дуже часто. На жаль, частину суспільства вдається до сих пір вводити в оману.
Олександр Турчинов: Я вибачаюся, у нас є, в НАК “Нафтогаз”, прямі контракти з Узбекистаном, Туркменістаном, Казахстаном?
Юрій Бойко: На жаль, в нас їх немає, тому що, на жаль, ваш уряд під керівництвом пані Тимошенко втратив ці контракти. І з першого січня 2006 року ані краплини туркменського газу за прямими контрактами до нас не поступало.
Але це питання не до нас. На жаль, знов-таки я вимушений сказати, це питання не до нас, це питання до наших попередників.
Олександр Турчинов: Тобто, щоб не робив уряд Януковича, але у всьому винна Тимошенко? Ну, це вже формула зрозуміла для всіх.
Але ж я можу з Вами поговорити на цю тему і на тему 2003 і 2004, і 2005 років.
Панове, давайте про найближчі перспективи поговоримо. Якими Ви їх бачите?
Олександр Турчинов: В чому проблема? Безумовно, у нас щороку, коли пан Янукович їде до Москви чи відпочиває там, чи лікується, то у нас виникає питання, що от непогано було б все ж таки газотранспортну систему вже переписати на рахунок того ж російського “Газпрому”.
Але проблема ще гірше, ніж просто політичний тиск, який ми сьогодні бачимо. Проблема полягає в тому, що фактично створена система (я вважаю, що якраз “головний архітектор” цієї системи і є якраз мій візаві), коли вся газотранспортна система буде вже, скажемо так, боргом, який сьогодні має Україна, український енергетичний комплекс перед тієї ж самою компанією “УкрГазЕнрго”.
Я просто конкретні цифри назву. Я не знаю останніх цифр, тому що я не є (ще раз кажу) працівником цієї сфери. Але я можу сказати, що от в мене на перше липня є такі дані, що штучно створений борг перед “УкрГазЕнрго” нашої системи “Укртрансгаз”, фактично це є транзитна система, понад 3 мільярди гривень. Причому щомісяця цей борг збільшується (може, пан Бойко мене поправить) десь на 500 мільйонів гривень. Тобто, зараз вже десь на рівні 5-7 мільярдів цей борг буде.
Коли ми не зупинимо цей процес, цю злочинну корупційну схему, то фактично вже Росії нічого не треба буде передавати, тому що це все буде борговим зобов’язанням перед “РосУкрЕнерго”.
Я вважаю, що система залякування, яка існує три роки, в більшій степені цим користується наша фракція БЮТ, вона вже людям приїлася. Нас лякали банкрутством “Нафтогазу”, нас лякали пустими сховищами. Дійсно уряд Януковича прийняв в 2006 році пусті сховища, відсутність контрактів, ціни і таке інше. Але я не хочу препарувати минуле.
Я хочу сказати, що в нас буде все нормально з газом і з постачанням в Україну, і з використанням його, тому що в нас цією справою займаються професійні газовики, які, як якраз казав пан Турчинов, добувають 20 мільярдів кубометрів газу, а будуть добувати ще більше. І наше суспільство має розуміти, що ніяких сенсацій не буде, ніхто там не збанкрутує, ніхто не замерзне, на жаль, від минулих років, і Європа може спати і працювати спокійно.
Олександр Турчинов: Тільки чому “на жаль”? Я не розумію?
Все ж таки, панове, я не чую від вас відповіді на головне запитання. Пане Бойко, Ви можете назвати конкретну ціну газу? Це буде 143 долари, це буде 150, 180?
Юрій Бойко: Це якраз формула, яка в нас існує вже сьогодні - вартість середньоазіатського газу і вартість транспортування. Зараз ми почали переговори. Сьогодні ще не час про це казати, тому що вдалося втримати туркменську сторону на вартості 100 доларів, але в нас ще є узбецька і казахська сторони, з якими ведуться зараз переговори. Якщо вони закінчаться, то ми вийдемо на формулу ціни.
Я відразу хочу сказати, що в нас там не буде ніяких сенсацій і не буде ніякого підвищення або там експортування якогось. Тобто, країна буде забезпечена.
Більше того я можу сказати, що в нас же 30 мільярдів кубів газу, тобто половина того, що потрібно для країни, є в наших газосховищах. Якщо там навіть будуть якісь коливання по ціні, то ми, маючи цей відносно дешевий газ у порівнянні з нашими сусідами, забезпечимо стабільність і прогнозовану ціну на наступний рік.
Учора Ви, пане Бойко, були в Москві, обговорювали там нафтові теми. Про що конкретно йшлося?
Юрій Бойко: Ми отримали гарантії постачання нафти. У нас є міжурядова угода стосовно кількості нафти, яка заходить в нашу країну.
Сьогодні ми провели попереднє засідання нашої робочої групи. В нас є розуміння наступного року. Ми вважаємо, що там декілька питань розглянули стосовно ціни цієї нафти, яка заходить в нашу країну.
Якою ж буде ця ціна?
Юрій Бойко: Ні, якраз торкалися експортного мита, яке Росія встановлює на нафту, яка йде на експорт.
Ну, а які ціни будуть на нафтопродукти в Україні в найближчій перспективі?
Юрій Бойко: Ціна була стабільна все літо, тому що ми зробили декілька товарних інтервенцій за рахунок держави і застосували цей механізм успішно. І все літо особливо дизпаливо ми втримали, не зважаючи на всі коливання ціни на нафтовому ринку в світі на одному рівні.
Я вважаю, що сезонний попит спадає. Там 2-3% буде зменшення ціни, але ситуація в цілому буде стабільна.
