Голова мерії міста Лудзи Валентина Лазовська підтримує нову адміністративну модель Латвії і вважає, що невеликим латвійським повітам необхідно об’єднатися.
«Маленькі повіти сьогодні в принципі не можуть вижити. Це реальність життя. Об’єднання з сильнішими самоврядними громадами – це для них найкращий варіант. Сьогодні в маленькому повіті немає людського потенціалу, немає спеціалістів», – сказала вона.
Реформою вдоволені не всі
Натомість 10 відсотків латвійських самоврядних громад не задоволені новим територіальним розподілом країни. Вони вважають, що реформа спричинить збільшення політичного впливу «центру» в регіонах.
Муніципальні вибори в Латвії в 2009 році проводитимуться вже за новими адміністративним територіями – і це також не тішить депутатів повітів, які ліквідуються.
Представники етнографічної групи суйтів теж виступають проти об’єднання, але з інших причин.
«Через новий адміністративний розподіл ми можемо втрати свою ідентичність. Ми цього не бажаємо», – поділилась своїми побоюваннями представниця суйтів Ліга Янсоне.
Експерти: Будуть і втрати, але здобутків буде більше
Економічні експерти позитивно оцінюють проведення нової територіально-адміністративної реформи в країні.
Однак, на думку економіста Улдіса Осіса, позитивні результати спостерігатимуться лише через декілька років.
«Деякі самоврядні громади вважають, що реформа несе втрати. Так, протягом найближчих двох років окремі з них зазнають цих втрат, але в довгостроковій перспективі загалом для Латвії та для об’єднаних повітів реформа, безумовно, матиме позитивні наслідки», – зазначив він.
Запропонований варіант територіально-адміністративного розподілу Латвії не остаточний. У місцевих самоврядувань є ще час до кінця цього року добровільно об’єднуватися у повіти.
«Жодна територіальна мапа не є вічною. Це мінливий історичний процес. Це не перша і не остання мапа, яку уряд може затвердити», – наголосив Прем’єр-міністр Латвії Айґарс Калвітіс.