| ГЛАС НАРОДУ: |
 Як часто ви позичаєте гроші, і чи беруть в борг у вас? |
 Володимир Вікторович, військовий пенсіонер:- Я позичав до 1000 гривень, не більше. Бо чим віддавати? Я дивлюся на свої можливості. |
 Ольга, лікар:- В борг беру, а от віддавати...зарплата маленька. Намагаюся брати 10-15 тисяч, щоб повернути за кілька років. |
 Олександр Міхельов, викладач:- Я можу згадати слова відомого французького письменника Франсуа Рабле, який казав, що завдяки позичанню грошей життя людей триває, стосунки тривають. Це нормальне явище, особливо коли країна переживає не кращі свої часи. Я змушений позичати, бо моя професорська зарплата не дозволяє мені поїхати, скажімо, в улюблену Францію. |
 Тетяна, студентка:- Сама намагаюся не позичати. Бо можна набути собі ворога. |
 Денис, юрист:- Є така приказка: береш чужі, віддаєш свої. Тому я стараюсь не брати в борг грошей. |
ХТО ПЛАТИТИМЕ ПО РАХУНКАХ?
Борги України постійно зростають, стверджують політичні опоненти чинного уряду. Гроші позичають, коли не вистачає коштів, але на рахунках уряду на 1 серпня 2007 року було 27 млрд. грн., зазначає колишній міністр фінансів, а нині член виборчого списку БЮТ Віктор Пинзеник. На його думку, коштів достатньо для фінансування видатків бюджету, а необґрунтоване збільшення державного боргу вдарить по кишенях платників податків – кожному працюючому це коштуватиме 200 грн. З Віктором Пинзеником погоджується інший член виборчого списку БЮТ і також економіст Сергій Терьохін: “Про яку професійність уряду можна казати? Незрозуміло, навіщо це робиться. Як правило, позики уряд бере тоді, коли бюджет не сходиться, коли є дефіцит. Якщо дефіциту немає, навіщо позичати?”
 |
| Олексій Плотніков |
Зовнішній борг – це заборгованість держави перед міжнародними фінансовими організаціями (такими, як наприклад МВФ), урядами, приватними іноземними банками. За два роки зовнішній борг України зріс на мільйон доларів. На думку директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, зовнішні державні позики – цілком нормальне явище: “Зовнішній борг держави - це гроші, які безпосередньо бере держава як кредити для реалізації тих чи інших проектів - будівництво доріг, наприклад”.
Звичайно, не тільки держава, а й кожна людина може позичати. Наприклад, приватні підприємці з Києва Марія та Віктор два роки тому взяли кредит. Як їм живеться в борг, поцікавилася кореспондентка Радіо Свобода Наталка Коваленко. Слухати:
УКРАЇНА – ПОЗИЧАЛЬНИК, А НЕ КРЕДИТОР?!
Торік російський Мінфін стверджував, що Україна є нібито найбільшим боржником Росії серед країн СНД. Офіційні джерела в Україні такі дані не підтверджують. Зовнішній борг самої Росії становить 48 млрд. доларів. Як зазначає колишній український віце-прем''єр Володимир Лановий, Україна тільки позичає, в інших держав перед нею боргів немає: “Офіційно ми нікому не давали кредитів. Як правило, кредити дають ті країни, які просувають свій експорт. Та ж Росія, яка торгує газом, ми не могли оплатити їй, то вона оформила нам борг. А ми не мали такого просування своїх товарів на експорт, щоб давати в кредит”.
Хоч економісти і стверджують, що зовнішні позики для держав - це природна практика (зважаючи, на що спрямовуються ці кошти), але цифра у майже 10 млн. доларів не надто заспокоює українського платника податків. Що означає для України, і насамперед для її пересічних громадян зростання зовнішнього боргу? Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський: “Проблема полягає у масштабах і структурі боргу. В принципі боргова політика - це нормальний інструмент економічної політики. Надлишкова заборгованість – це, звичайно, означає, що за борги слід розраховуватись. І менше коштів іде на соціально-економічні проекти в державі. На сьогодні зовнішній борг України перебуває в прийнятних межах”.
Будь-яка людина або ж держава, коли бере гроші у кредит, по-перше, має розраховувати власні можливості (повернути вчасно і з відсотками гроші), а по-друге, повинна мати чітко визначену мету, для чого їй потрібен цей кредит – щоб банально проїсти гроші чи вкласти їх у потрібну справу, у розвиток, з тим, щоб у майбутньому, розрахувавшись з боргами, отримувати далі прибуток.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: