Чимало батьків підозрюють працівників шкіл та дитячих садочків у нецільовому використанні отриманих від батьків благодійних коштів. Самі ж внески можна назвати благодійними з великою натяжкою – вихователі та класні керівники з такою наполегливістю пропонують здати кошти, змальовуючи численні проблеми закладу, що встояти неможливо. Тож батьки здають гроші, керуючись у першу чергу інтересами своєї дитини.
Навчальна квартплата
Начальник Луцького міського управління освіти Сергій Калуш порівнює такі внески до квартирної плати, забувши про безкоштовну базову освіту:
«Всі батьки щомісяця вносять плату за квартиру, аналогічно буде вноситися плата за утримання дітей в дошкільних навчальних закладах. Трішки складніша ситуація в нас по благодійних внесках у загальноосвітніх навчальних закладах. Батьки однією рукою дають гроші, а другою набирають телефонний номер і розповідають, скільки і кому вони здали. Такі телефонні дзвінки в різні інстанції про незаконний збір грошей, особливо класними керівниками, на сьогодні мають місце».
Окрім плати у шкільний фонд, яка залежно від закладу коливається від 8 гривень щомісяця і більше, батькам також можуть порекомендувати купити додаткові підручники, програвачі для кабінету іноземної мови і навіть класну дошку.
Учителів ображають закиди батьків, тож вони стверджують, що самі непроти легалізувати так звані «благодійні внески». А от думки батьків стосовно банків різняться, дехто — за, інші — проти. Однак усі батьки розуміють,що їхня допомога потрібна, бо держава виділяє на школи дуже малі кошти.
Все повинно бути прозорим
На громадських слуханнях директор луцької гімназії №4 Олександр Мишковець підтвердив, що освіта в Україні не фінансується повноцінно:
«Фінансування нинішньої освіти є ще недостатнім для того, щоб ми могли розвивати дитину як потрібно. Гадаю, що професіоналам видніше, що можна запропонувати для того, щоб розвиток дитини був комплексним…».
У Луцьку громадські слухання з приводу використання благодійних внесків до шкільних фондів ініціювала міська влада. Міський голова Богдан Шиба зауважує: «Поки не буде там обліку, буде дуже багато всіляких домислів. З іншого боку, ми, виділяючи такі великі кошти на систему освіти, мусимо враховувати і те, що виділяється батьками-меценатами. Бо коли є облік, немає ніколи зайвих коштів…».
Схоже, лучани змирилися: безкоштовна освіта їхніх дітей насправді потребує немалих капіталовкладень. І згодні це робити, бо в результаті матимуть хоча б відремонтовані та відповідно оснащені класи.
Навчальна квартплата
Начальник Луцького міського управління освіти Сергій Калуш порівнює такі внески до квартирної плати, забувши про безкоштовну базову освіту:
«Всі батьки щомісяця вносять плату за квартиру, аналогічно буде вноситися плата за утримання дітей в дошкільних навчальних закладах. Трішки складніша ситуація в нас по благодійних внесках у загальноосвітніх навчальних закладах. Батьки однією рукою дають гроші, а другою набирають телефонний номер і розповідають, скільки і кому вони здали. Такі телефонні дзвінки в різні інстанції про незаконний збір грошей, особливо класними керівниками, на сьогодні мають місце».
Окрім плати у шкільний фонд, яка залежно від закладу коливається від 8 гривень щомісяця і більше, батькам також можуть порекомендувати купити додаткові підручники, програвачі для кабінету іноземної мови і навіть класну дошку.
Учителів ображають закиди батьків, тож вони стверджують, що самі непроти легалізувати так звані «благодійні внески». А от думки батьків стосовно банків різняться, дехто — за, інші — проти. Однак усі батьки розуміють,що їхня допомога потрібна, бо держава виділяє на школи дуже малі кошти.
Все повинно бути прозорим
На громадських слуханнях директор луцької гімназії №4 Олександр Мишковець підтвердив, що освіта в Україні не фінансується повноцінно:
«Фінансування нинішньої освіти є ще недостатнім для того, щоб ми могли розвивати дитину як потрібно. Гадаю, що професіоналам видніше, що можна запропонувати для того, щоб розвиток дитини був комплексним…».
У Луцьку громадські слухання з приводу використання благодійних внесків до шкільних фондів ініціювала міська влада. Міський голова Богдан Шиба зауважує: «Поки не буде там обліку, буде дуже багато всіляких домислів. З іншого боку, ми, виділяючи такі великі кошти на систему освіти, мусимо враховувати і те, що виділяється батьками-меценатами. Бо коли є облік, немає ніколи зайвих коштів…».
Схоже, лучани змирилися: безкоштовна освіта їхніх дітей насправді потребує немалих капіталовкладень. І згодні це робити, бо в результаті матимуть хоча б відремонтовані та відповідно оснащені класи.