Країни Каспійського регіону не в змозі вирішити правовий статус Каспію відразу ж після краху СРСР у 1991 році, коли це море стало омивати береги не двох, як раніше, а п’яти незалежних країн регіону. Всі п’ять президентів на зустрічі в Тегерані так і не спромоглися вирішити одну з головних проблем: Каспій є морем чи озером — що суттєво впливає на розподіл при використанні енергетичних ресурсів Каспію.
Каспійське море чи озеро?
Поки що п’ять каспійських держав змушені керуватися угодами 1921 і 1940 років, які безнадійно застаріли і не відповідають сучасному станові проблеми Каспію. Не реалізовані домовленості цих країн від 2002 року. Тому учасники саміту в Тегерані закликали «утриматися від односторонніх дій, поки не визначиться новий правовий статус Каспію».
Казахстан і Росія, які мають найдовші берегові лінії, дотримуються морського трактування цього водного басейну. Іран, який має найкоротшу берегову лінію, трактує Каспій як озеро, бо тоді б усі прибережні держави отримували б однакову долю від ресурсів цього басейну. Не дивно, що російський президент Владмір Путін закликав учасників саміту в Ірані до обмеження й надалі територіальних вод п’яти держав регіону: «Простір Каспію не має бути покритим суцільно державними кордонами, секторами і виключними зонами. Чим меншу частину акваторій будуть вони займати і чим більшу частину водної глибини і поверхні залишиться у спільному використанні Прикаспійських держав, тим ліпше».
Відомо, що на берегову лінію Казахстану виходить одне з найпотужніших із відкритих за останній час у світі нафтових полів – Кашаган, у якому вже задіяні і багато російських фірм.
Як розділити каспійське багатство?
Туркменістан, наприклад, має суперечності з Азербайджаном щодо одного із родовищ нафти Каспію, яке залягає у водах між берегами цих двох країн. Тому президент Туркменістану Ґурбанґули Бердимухамедов закликав у Тегерані до узгодженості дій країн регіону у спільному використанні ресурсів Каспію: «Для Туркменістану залишається неприйнятною практика односторонніх дій на Каспійському морі. І в першу чергу з проведення нафтових робіт на тих ділянках, де відсутні домовленості сторін».
Із висловлювань сторін на саміті важливим є ті, які направлені на збереження унікальної природи Каспію. Адже тут водяться чи не єдині у світі види осетрових риб з дуже цінною ікрою, що загрожує існуванню цих видів і непокоїть світову спільноту.
Путін також висловився проти використання територій п’яти країн Каспію для інших країн у випадку агресії чи воєнних дій стосовно однієї з прикаспійських країн. Це носить явно антиамериканську направленість, бо США допомагають Казахстану, Туркменістану і Азербайджану у зміцненні їхньої оборонної здатності.
США оголосили Каспій зоною своїх стратегічних інтересів.
Каспійське море чи озеро?
Поки що п’ять каспійських держав змушені керуватися угодами 1921 і 1940 років, які безнадійно застаріли і не відповідають сучасному станові проблеми Каспію. Не реалізовані домовленості цих країн від 2002 року. Тому учасники саміту в Тегерані закликали «утриматися від односторонніх дій, поки не визначиться новий правовий статус Каспію».
Казахстан і Росія, які мають найдовші берегові лінії, дотримуються морського трактування цього водного басейну. Іран, який має найкоротшу берегову лінію, трактує Каспій як озеро, бо тоді б усі прибережні держави отримували б однакову долю від ресурсів цього басейну. Не дивно, що російський президент Владмір Путін закликав учасників саміту в Ірані до обмеження й надалі територіальних вод п’яти держав регіону: «Простір Каспію не має бути покритим суцільно державними кордонами, секторами і виключними зонами. Чим меншу частину акваторій будуть вони займати і чим більшу частину водної глибини і поверхні залишиться у спільному використанні Прикаспійських держав, тим ліпше».
Відомо, що на берегову лінію Казахстану виходить одне з найпотужніших із відкритих за останній час у світі нафтових полів – Кашаган, у якому вже задіяні і багато російських фірм.
Як розділити каспійське багатство?
Туркменістан, наприклад, має суперечності з Азербайджаном щодо одного із родовищ нафти Каспію, яке залягає у водах між берегами цих двох країн. Тому президент Туркменістану Ґурбанґули Бердимухамедов закликав у Тегерані до узгодженості дій країн регіону у спільному використанні ресурсів Каспію: «Для Туркменістану залишається неприйнятною практика односторонніх дій на Каспійському морі. І в першу чергу з проведення нафтових робіт на тих ділянках, де відсутні домовленості сторін».
Із висловлювань сторін на саміті важливим є ті, які направлені на збереження унікальної природи Каспію. Адже тут водяться чи не єдині у світі види осетрових риб з дуже цінною ікрою, що загрожує існуванню цих видів і непокоїть світову спільноту.
Путін також висловився проти використання територій п’яти країн Каспію для інших країн у випадку агресії чи воєнних дій стосовно однієї з прикаспійських країн. Це носить явно антиамериканську направленість, бо США допомагають Казахстану, Туркменістану і Азербайджану у зміцненні їхньої оборонної здатності.
США оголосили Каспій зоною своїх стратегічних інтересів.