Після низки студентських страйків по країні міністерство освіти розглядає можливість певних фінансових послаблень. Так, від наступного року відмінників навчання – не всіх, а лише 15 відсотків від усього потоку чи курсу – звільнятимуть від плати за навчання. Студентські профспілки, однак, не згодні з цим проектом, вони вимагають скасувати оплату для всіх без обмежень. До речі, таку вимогу підтримує й консервативна урядова опозиція.
Висока плата за навчання підриває сімейний бюджет
Перехід вищої освіти від безкоштовного навчання на платне ініціювала ліволіберальна правляча коаліція. Завдяки високій ціні, у державну касу у цьому році почали надходити значні кошти. Однак студенти та їхні батьки скаржаться, що висока плата за навчання підриває сімейний бюджет. Для порівняння: лише перший семестр навчання у технічному вузі коштує 900-1000 доларів, а на престижних фінансово-економічних кафедрах плата у 3-4 рази вища...
Є певні категорії студентів, скажімо, сироти, інваліди, етнічні угорці та інші, яких звільняють від плати за навчання. Проте не секрет, що такі пільги часто отримують далеко не ті молоді люди, які цього справді потребують. Іншими словами, йдеться про численних протеже, чиї батьки мають гроші, але не хочуть платити їх державі, користуючись протекційними зв’язками.
Що робити студентам, які не мають грошей?
А так звані «неблатні» студенти з бідніших, часто неповних родин змушені десь підробляти на стороні або переводитись на заочні відділення. Дехто кидає виш і подається до Західної Європи, наприклад, до Данії чи Нідерландів, де нібито можна здобути безплатно аж 2 дипломи про вищу освіту.
На думку окремих викладачів, звільнення відмінників від необхідності платити за освіту означає добрий стимул для молодої людини.
Запровадження пільг для відмінників міністерство освіти пропонувало вищим навчальним закладам і раніше, однак це означало б, що брак грошей мусять покривати решта 85 відсотків студентів, тому цю пропозицію на місцях відхилили.
Працівник міністерства освіти Карой Мангерц повідомив, що з наступного року виші будуть змушені це робити, бо вже є відповідна урядова директива.
«Вони ж не дурніші від тих 15-ти відсотків»
Голова студентської профспілки Норберт Мішкольці з Пейчського університету не погоджується з міністерськими фахівцями, твердячи, що такі незначні послаблення для невеликої частини студентів не вирішують загальної проблеми платного навчання.
Норберт Мішкольці: «Питання в тому, що переважна частина посередніх студентів все одно змушена платити великі суми у вузівську касу, і якщо вони не мають грошей, то повинні залишити науку. А вони ж не дурніші від тих 15-ти відсотків».
Студентські профспілки користуються моральною підтримкою правої урядової опозиції. Консервативні політики критикують освітні експерименти ліволібералів, кажучи, що нове правило дасть додатковий поштовх до зловживань, адже багато хто з невідмінників за будь-яку ціну хотітиме потрапити у пільгову категорію. Тому у випадку приходу до влади праві обіцяють одразу ж скасувати цю систему, як і багато інших економічно обґрунтованих, але несправедливих, як вони вважають, стягнень із населення на користь держави.
Висока плата за навчання підриває сімейний бюджет
Перехід вищої освіти від безкоштовного навчання на платне ініціювала ліволіберальна правляча коаліція. Завдяки високій ціні, у державну касу у цьому році почали надходити значні кошти. Однак студенти та їхні батьки скаржаться, що висока плата за навчання підриває сімейний бюджет. Для порівняння: лише перший семестр навчання у технічному вузі коштує 900-1000 доларів, а на престижних фінансово-економічних кафедрах плата у 3-4 рази вища...
Є певні категорії студентів, скажімо, сироти, інваліди, етнічні угорці та інші, яких звільняють від плати за навчання. Проте не секрет, що такі пільги часто отримують далеко не ті молоді люди, які цього справді потребують. Іншими словами, йдеться про численних протеже, чиї батьки мають гроші, але не хочуть платити їх державі, користуючись протекційними зв’язками.
Що робити студентам, які не мають грошей?
А так звані «неблатні» студенти з бідніших, часто неповних родин змушені десь підробляти на стороні або переводитись на заочні відділення. Дехто кидає виш і подається до Західної Європи, наприклад, до Данії чи Нідерландів, де нібито можна здобути безплатно аж 2 дипломи про вищу освіту.
На думку окремих викладачів, звільнення відмінників від необхідності платити за освіту означає добрий стимул для молодої людини.
Запровадження пільг для відмінників міністерство освіти пропонувало вищим навчальним закладам і раніше, однак це означало б, що брак грошей мусять покривати решта 85 відсотків студентів, тому цю пропозицію на місцях відхилили.
Працівник міністерства освіти Карой Мангерц повідомив, що з наступного року виші будуть змушені це робити, бо вже є відповідна урядова директива.
«Вони ж не дурніші від тих 15-ти відсотків»
Голова студентської профспілки Норберт Мішкольці з Пейчського університету не погоджується з міністерськими фахівцями, твердячи, що такі незначні послаблення для невеликої частини студентів не вирішують загальної проблеми платного навчання.
Норберт Мішкольці: «Питання в тому, що переважна частина посередніх студентів все одно змушена платити великі суми у вузівську касу, і якщо вони не мають грошей, то повинні залишити науку. А вони ж не дурніші від тих 15-ти відсотків».
Студентські профспілки користуються моральною підтримкою правої урядової опозиції. Консервативні політики критикують освітні експерименти ліволібералів, кажучи, що нове правило дасть додатковий поштовх до зловживань, адже багато хто з невідмінників за будь-яку ціну хотітиме потрапити у пільгову категорію. Тому у випадку приходу до влади праві обіцяють одразу ж скасувати цю систему, як і багато інших економічно обґрунтованих, але несправедливих, як вони вважають, стягнень із населення на користь держави.