Р.С.: Які були головні тенденції за останній рік, або ж яка була різниця у Індексах 2006 і 2007 років там, де це стосується країн СНД?
Е. В.: Загалом, у регіоні зберігся status quo. Якщо не враховувати деякі поліпшення у Вірменії (77 місце) та Грузії (66 місце), становище не змінилося.
Р.С.: Туркменістан знову опинився на останньому місці, поділивши його з Північною Кореєю та, цього разу, Еритреєю. Чи є це свідченням того, що надії на лібералізацію після смерті президента Ніязова не справдилися?
Е.В.: Доходити такого висновку було б передчасно. Причина перебування Туркменістану в кінці списку у тому, що структура в цій країні ще засадничо не змінилася. Ми маємо підстави сподіватися, проте, на жаль, ці надії наразі не вилилися в конкретний поступ. Хоча певні поліпшення відбулися, як от відкриття кількох інтернет-кафе і недавня коротка можливість висилати будь-які зауваження на офіційний туркменський веб-сайт, що здаються нам величезними кроками вперед. Це є дуже скромно у порівнянні з загальними стандартами демократії. Тож потрібний час, і якщо будуть здійснені конкретні заходи, ми побачимо, як рейтинг Туркменістану підніметься.
Р.С.: Які інші країни колишнього СРСР найбільше непокоять вашу організацію?
Е.В.: Інша тема занепокоєння – це Білорусь (151 місце), що, як відомо, є однією з останніх диктатур в Європі. На жаль, навіть днями ми були свідками арештів там, превентивних арештів опонентів і незалежних журналістів, щоб не дозволити їм бути свідками і брати участь в опозиційній демонстрації минулими вихідними. Це друга найбільш проблемна точка у колишньому СРСР.
Р.С.: Росія – на 144 місці в Індексі, і «Репортери без кордонів» відзначають брак поступу. Які чинники цього року визначили низький рейтинг Росії?
Е.В.: На жаль, ми були свідками значного насильства проти журналістів і безкарності тих, котрі чинять напади на журналістів. Інший чинник – це відсутність плюралізму думок, зокрема, на телебаченні та радіо. Опозиція не має доступу до загальнонаціональних телебачення та радіо, за винятком «Еха Москви», але це радіо не є доступним для всієї країни. Воно розширюється, але все ще доступне лише для частини населення. Це два чинники, які пояснюють, чому рейтинг Росії виглядає не дуже добре.
Е. В.: Загалом, у регіоні зберігся status quo. Якщо не враховувати деякі поліпшення у Вірменії (77 місце) та Грузії (66 місце), становище не змінилося.
Р.С.: Туркменістан знову опинився на останньому місці, поділивши його з Північною Кореєю та, цього разу, Еритреєю. Чи є це свідченням того, що надії на лібералізацію після смерті президента Ніязова не справдилися?
Е.В.: Доходити такого висновку було б передчасно. Причина перебування Туркменістану в кінці списку у тому, що структура в цій країні ще засадничо не змінилася. Ми маємо підстави сподіватися, проте, на жаль, ці надії наразі не вилилися в конкретний поступ. Хоча певні поліпшення відбулися, як от відкриття кількох інтернет-кафе і недавня коротка можливість висилати будь-які зауваження на офіційний туркменський веб-сайт, що здаються нам величезними кроками вперед. Це є дуже скромно у порівнянні з загальними стандартами демократії. Тож потрібний час, і якщо будуть здійснені конкретні заходи, ми побачимо, як рейтинг Туркменістану підніметься.
Р.С.: Які інші країни колишнього СРСР найбільше непокоять вашу організацію?
Е.В.: Інша тема занепокоєння – це Білорусь (151 місце), що, як відомо, є однією з останніх диктатур в Європі. На жаль, навіть днями ми були свідками арештів там, превентивних арештів опонентів і незалежних журналістів, щоб не дозволити їм бути свідками і брати участь в опозиційній демонстрації минулими вихідними. Це друга найбільш проблемна точка у колишньому СРСР.
Р.С.: Росія – на 144 місці в Індексі, і «Репортери без кордонів» відзначають брак поступу. Які чинники цього року визначили низький рейтинг Росії?
Е.В.: На жаль, ми були свідками значного насильства проти журналістів і безкарності тих, котрі чинять напади на журналістів. Інший чинник – це відсутність плюралізму думок, зокрема, на телебаченні та радіо. Опозиція не має доступу до загальнонаціональних телебачення та радіо, за винятком «Еха Москви», але це радіо не є доступним для всієї країни. Воно розширюється, але все ще доступне лише для частини населення. Це два чинники, які пояснюють, чому рейтинг Росії виглядає не дуже добре.