Розробка альтернативних законопроектів, нагляд за діяльністю влади, і найголовніше, цей Кабінет Міністрів має бути готовий у будь-який момент змінити чинний уряд. Так бачить завдання тіньового Кабміну представник Партії регіонів Володимир Зубанов: «Достатня законодавча база. Багато кандидатів у майбутній Кабінет Міністрів – це народні депутати. Згідно з законом вони мають право на будь-яку інформацію, на доступ до такої інформації, і, враховуючи те, що буде відповідна робота в комітетах Верховної Ради, інформації буде достатньо, щоб володіти оперативною ситуацією, і достатньо буде прав, щоб виходити з законодавчими ініціативами, чи із запитами з тих чи інших моментів».
Майбутні ж коаліціянти заявляють, без закону про опозицію Партія регіон регіонів не зможе створити тіньовий уряд. Втім обіцяють, що підтримають цей законопроект. Представник Блоку Юлії Тимошенко Анатолій Семинога: «Це серйозне досягнення в Україні, бо сьогодні в руки опозиції даються серйозні документи, з допомогою яких вони зможуть працювати на поліпшення демократичних процесів, які відбуваються в нашій державі. Тоді опозиції не потрібно буде блокувати сесійну залу, щоб досягти якихось результатів своєї діяльності, а достатньо буде підготувати альтернативну програму будь-якому міністерству щодо розвитку тієї чи іншої галузі. Підготувати альтернативний бюджет. Конкуренція завжди дає результат».
Британська практика тіньових кабінетів
Загалом термін «тіньовий кабінет» є британським винаходом. Тіньовий кабінет – це невід’ємна частка Вестмінстерської системи державного правління і являє собою групу чільних речників опозиції у Палаті громад парламенту, якими керує лідер парламентської опозиції. Ця група формує кабінет, альтернативний офіційному урядові країни. Кожен пост в офіційному уряді має відповідник в альтернативному кабінеті, який і називається тіньовим, бо кожен його член виступає наче тінню когось із міністрів, стежить за кожною його дією. Власне, завданням членів тіньового кабінету є критикувати у парламенті політику членів чинного уряду та законів, які вони пропонують, а також розробляти альтернативну політику. Часто члени тіньового кабінету переходять на відповідну посаду в уряді, коли їхня партія виграє вибори.
В Україні уже діяв тіньовий уряд. І створювала його Юлія Тимошенко ще до помаранчевих подій 2004 року.
Майбутні ж коаліціянти заявляють, без закону про опозицію Партія регіон регіонів не зможе створити тіньовий уряд. Втім обіцяють, що підтримають цей законопроект. Представник Блоку Юлії Тимошенко Анатолій Семинога: «Це серйозне досягнення в Україні, бо сьогодні в руки опозиції даються серйозні документи, з допомогою яких вони зможуть працювати на поліпшення демократичних процесів, які відбуваються в нашій державі. Тоді опозиції не потрібно буде блокувати сесійну залу, щоб досягти якихось результатів своєї діяльності, а достатньо буде підготувати альтернативну програму будь-якому міністерству щодо розвитку тієї чи іншої галузі. Підготувати альтернативний бюджет. Конкуренція завжди дає результат».
Британська практика тіньових кабінетів
Загалом термін «тіньовий кабінет» є британським винаходом. Тіньовий кабінет – це невід’ємна частка Вестмінстерської системи державного правління і являє собою групу чільних речників опозиції у Палаті громад парламенту, якими керує лідер парламентської опозиції. Ця група формує кабінет, альтернативний офіційному урядові країни. Кожен пост в офіційному уряді має відповідник в альтернативному кабінеті, який і називається тіньовим, бо кожен його член виступає наче тінню когось із міністрів, стежить за кожною його дією. Власне, завданням членів тіньового кабінету є критикувати у парламенті політику членів чинного уряду та законів, які вони пропонують, а також розробляти альтернативну політику. Часто члени тіньового кабінету переходять на відповідну посаду в уряді, коли їхня партія виграє вибори.
В Україні уже діяв тіньовий уряд. І створювала його Юлія Тимошенко ще до помаранчевих подій 2004 року.