19 жовтня 2007 стає однією з визначальних дат європейської історії: після 6 років дискусій, включно з двома роками інституційної кризи, Європа врешті отримує «Договір про реформи». Він являє собою полегшену версію Європейської Конституції, яку відхилили на референдумах 2005 року французи і нідерландці. Учасникам саміту вдалося знайти компроміс з країнами, які мали заперечення, і схвалити текст нової угоди Євросоюзу.
Нова посада – президент ЄС
Прем’єр-міністр головуючої в ЄС Португалії Жозе Сократеш назвав нову угоду перемогою для Європи, що дозволяє їй вийти з глухого кута.
«Договір про реформи» передбачає створення посади президента Євросоюзу замість головування країн-членів по черзі кожні півроку. Посади міністра закордонних справ ЄС не буде, натомість розширяться повноваження Верховного представника ЄС із зовнішньої політики й політики безпеки.
В угоді не згадується про гімн і прапор Євросоюзу, як це передбачалося у початковому тексті документа. Планується обмежити право вето кожної країни. Рішення ухвалюватиметься, якщо за нього проголосувало дві третини країн-членів Євросоюзу, в яких мешкає не менше половини населення ЄС.
Хто за що воював
Тертя перед самітом і під час нього виникли з п’ятьма країнами. Польща отримала запевнення, що меншість країн ЄС зможе тимчасово блокувати рішення Євросоюзу. Прем’єр-міністр Британії Ґордон Браун заявив, що в узгодженому тексті документа враховуються побажання Лондона, який прагне зберегти суверенітет у зовнішній політиці, боротьбі зі злочинністю і соціальних гарантіях. Найсильніше на своєму наполягала Італія, якій вдалося отримати одне додаткове місце в майбутньому складі Європарламенту. Болгарія одержала добро на те, щоб в офіційних документах ЄС єдина грошова одиниця Європи писалася кирилицею як євро, а не єуро. Учасники саміту пішли на поступки і Австрії: Європейський суд не розглядатиме справу про лімітування кількості студентів-іноземців в австрійських університетах.
«Договір про реформи» лідери країн ЄС мають підписати на наступному саміті в Лісабоні 13 грудня цього року. Після цього документ мають ратифікувати всі 27 членів Євросоюзу – або через парламент, або через референдум. Керівники ЄС сподіваються, що процес завершиться до весни 2009 року, коли пройдуть вибори до Європарламенту. Але ніхто не може гарантувати, що ратифікація пройде так, як того хочеться європейським лідерам.
Нова посада – президент ЄС
Прем’єр-міністр головуючої в ЄС Португалії Жозе Сократеш назвав нову угоду перемогою для Європи, що дозволяє їй вийти з глухого кута.
«Договір про реформи» передбачає створення посади президента Євросоюзу замість головування країн-членів по черзі кожні півроку. Посади міністра закордонних справ ЄС не буде, натомість розширяться повноваження Верховного представника ЄС із зовнішньої політики й політики безпеки.
В угоді не згадується про гімн і прапор Євросоюзу, як це передбачалося у початковому тексті документа. Планується обмежити право вето кожної країни. Рішення ухвалюватиметься, якщо за нього проголосувало дві третини країн-членів Євросоюзу, в яких мешкає не менше половини населення ЄС.
Хто за що воював
Тертя перед самітом і під час нього виникли з п’ятьма країнами. Польща отримала запевнення, що меншість країн ЄС зможе тимчасово блокувати рішення Євросоюзу. Прем’єр-міністр Британії Ґордон Браун заявив, що в узгодженому тексті документа враховуються побажання Лондона, який прагне зберегти суверенітет у зовнішній політиці, боротьбі зі злочинністю і соціальних гарантіях. Найсильніше на своєму наполягала Італія, якій вдалося отримати одне додаткове місце в майбутньому складі Європарламенту. Болгарія одержала добро на те, щоб в офіційних документах ЄС єдина грошова одиниця Європи писалася кирилицею як євро, а не єуро. Учасники саміту пішли на поступки і Австрії: Європейський суд не розглядатиме справу про лімітування кількості студентів-іноземців в австрійських університетах.
«Договір про реформи» лідери країн ЄС мають підписати на наступному саміті в Лісабоні 13 грудня цього року. Після цього документ мають ратифікувати всі 27 членів Євросоюзу – або через парламент, або через референдум. Керівники ЄС сподіваються, що процес завершиться до весни 2009 року, коли пройдуть вибори до Європарламенту. Але ніхто не може гарантувати, що ратифікація пройде так, як того хочеться європейським лідерам.