Влітку 1944 року Червона армія повернулася на Західну Україну і наразилася там на збройний опір Української Повстанської Армії. Щоб позбавити УПА підтримки населення, комуністична влада відновила депортації, розпочаті нею перед радянсько-німецькою війною. Упродовж 1944–46 років з Буковини, Галичини і Волині до Сибіру та Казахстану були вивезені 57 тисяч осіб.
"СПЕЦПЕРЕСЕЛЕНЦІ": СТРАШНА СТАТИСТИКА
4 червня 1947 року президія Верховної Ради СРСР своїм указом продовжила термін заслання «спецпереселенців» до 25 років. У вересні у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї та Ковелі були створені збірні пункти для прийому депортованих. На початку жовтня керівники компартії та органів держбезпеки узгодили заходи з депортації. А 15 жовтня ЦК КП(б)У та Рада міністрів УРСР ухвалили секретну постанову «Про порядок використання земель і майна, залишеного після виселення родин націоналістів і бандитів».
О 6:00 ранку 21 жовтня 1947 року розпочався найбільш масовий етап депортації родин вояків УПА. Солдати підрозділів держбезпеки та внутрішніх військ виганяли селян з осель, конвоювали їх до залізничних станцій і там запирали у товарних вагонах. Акція завершилася 26 жовтня, під час неї до Сибіру та Казахстану були вивезені 78 тисяч осіб. У висилці вони мешкали у так званих «спецпоселеннях» та працювали у копальнях і каменоломнях та на будівництві.
Акції з депортації населення Західної України відбувалися до 1953 року. Загалом були вивезені близько 240 тисяч осіб, третина з них загинула у дорозі та на засланні.
"СПЕЦПЕРЕСЕЛЕНЦІ": СТРАШНА СТАТИСТИКА
4 червня 1947 року президія Верховної Ради СРСР своїм указом продовжила термін заслання «спецпереселенців» до 25 років. У вересні у Львові, Чорткові, Дрогобичі, Рівному, Коломиї та Ковелі були створені збірні пункти для прийому депортованих. На початку жовтня керівники компартії та органів держбезпеки узгодили заходи з депортації. А 15 жовтня ЦК КП(б)У та Рада міністрів УРСР ухвалили секретну постанову «Про порядок використання земель і майна, залишеного після виселення родин націоналістів і бандитів».
О 6:00 ранку 21 жовтня 1947 року розпочався найбільш масовий етап депортації родин вояків УПА. Солдати підрозділів держбезпеки та внутрішніх військ виганяли селян з осель, конвоювали їх до залізничних станцій і там запирали у товарних вагонах. Акція завершилася 26 жовтня, під час неї до Сибіру та Казахстану були вивезені 78 тисяч осіб. У висилці вони мешкали у так званих «спецпоселеннях» та працювали у копальнях і каменоломнях та на будівництві.
Акції з депортації населення Західної України відбувалися до 1953 року. Загалом були вивезені близько 240 тисяч осіб, третина з них загинула у дорозі та на засланні.