Петриківка: одужання чи занепад?

Петриківка на Придніпров’ї славиться доброю водою й запашним домашнім хлібом – його місцеві господині печуть за давніми рецептами. А ще – майстрами символічно-декоративного малювання, різьбярами та вишивальницями.

Іноземці приїздили до Петриківки навіть за радянських часів, коли обласний центр Дніпропетровськ був закритим містом. Щоправда, діставалися з пересторогами – через Полтаву, минаючи «закриту зону».

І зараз інтерес за кордоном до придніпровського малярства великий, каже заслужений майстер народної творчості Наталя Рибак.Це якщо належним чином влаштувати презентацію.

«Коли я їздила в Японію, це була світова виставка, було таке, що пройшло 16 тисяч людей повз мій стіл, і не було таких людей, яких би це не цікавило. І от коли я малюю, купують навіть не ті речі, що намальовані, а ті, що створюються. Стоять, як зачаровані, і ждуть саме оту листівочку, що я намалюю», – пригадує майстриня.

Тепер, щоб зацікавити й привабити іноземців, одних мальовок замало. Петриківка – це звичайний райцентр, 5 тисяч населення, без готелів і без добрих доріг. Молодь, яку навчають декоративному розпису ще з дитсадка, із села тікає. Пояснюють – нема перспектив.

Народні промисли лишилися напризволяще

«Як мертвий дихає», за словами селян, працює зараз Петриківська фабрика народних промислів, колись відома на весь світ. Ні державного стимулювання, ні великих замовлень, ні оновлення матеріальної бази, каже виконавчий директор Василь Біленко.

«І технічно, і морально застаріли. І щоб збільшувати випуск продукції, кожен рік освоювати нові види продукції, потрібен новий станочний парк», – наголошує керівник підприємства.

Щоправда, торік з обласного бюджету гроші на підтримку виробництва надавали. Однак через складність тендерної процедури їх так і не використали, скаржиться голова Петриківської райради Наталя Коваленко.

«Проведення тендерної процедури займає три місяці. А ці кошти обласне управління культури запланували на район у листопаді чи в грудні. Тому ніяк не можна було провести процедуру тендеру», – пояснює вона.

Відтак зараз знаний в усьому світі розпис i його майстри на батькiвщинi – поза увагою. Вже багато років обласні чиновники міркують, як створити в Петриківці Національний центр декоративно-художнього малярства, а у перспективі й природно-ландшафтний заповідник. Усе те поки що на папері.

Між тим у селища як осередку культури й мистецтв з’являються конкуренти. Для іноземних гостей «Євро-2012» у Дніпропетровську обіцяють збудувати аквапарк та розважальні комплекси. Інвесторів уже знайшли.

Матеріали до теми:

• У Петриківці на Дніпропетровщині до «Євро-2012» збудують туристичний комплекс • Петриківка: традиції тисячолітньої давнини