Екстрадиція – це процес повернення злочинця з країни, де його арештували, у державу, де він скоїв злочин. Процес цей досить заплутаний із погляду міжнародного права і часто розтягується на роки.
Так сталося з турецькими злочинцями, які уже понад десять років перебувають за ґратами у британській в’язниці: Туреччина вимагає їхньої екстрадиції, щоб судити за шахрайство, а вони оголосили себе політичними біженцями. І тепер офіційний Лондон проводить консультації з Інтерполом та Департаментом ООН у справах біженців, щоб з’ясувати, чи насправді ці люди є злочинцями, чи все-таки їх варто вважати біженцями, яких переслідують за політичними мотивами.
Цю історію розповів координатор міжнародного проекту по співпраці у галузі криміналістики Саймон Регіс. За його словами, процес екстрадиції не буває короткотривалим.
«Тривалість процесу екстрадиції залежить від того, з якої держави надходить запит на переведення заарештованого, до якої країни мають повертати людину і наскільки обґрунтованими є звинувачення цієї людини у скоєних злочинах. Реально відомі приклади, що екстрадиція тривала і шість місяців, і три роки. Зі власного досвіду пригадую процес екстрадиції між Британією і Францією, який тривав десять років», – зазначив експерт.
Справа з «Еліта-Центром» не буде швидкою
Схоже може статись і з Олександром Волконським (Шаховим), якого українські правоохоронні органи шукали упродовж кількох місяців у зв’язку з аферою, відомою під назвою «Еліта-Центр»: Шахов і його друзі виманили у людей сотні мільйонів доларів на побудову елітного житла у Києві і, отримавши гроші, втекли.
Днями Олександра Шахова заарештували в Женеві, і тепер правоохоронці України і Швейцарії мають домовитись, чи залишиться підозрюваний у швейцарській в’язниці, чи його відправлять на батьківщину для розгляду справи «Еліта-Центру» в українському суді. Так в інтерв’ю Радіо Свобода Регіс прокоментував ситуацію довкола можливої екстрадиції Волконського-Шахова.
А координатор проектів співпраці Ради Європи з Україною Окке Петерсон наголосив ще на одному аспекті, пов’язаному з екстрадицією: іноді влада тієї чи іншої країни шле в Інтерпол запит на затримання свого політичного супротивника, як це сталося кілька років тому з екс-прем’єром Пакистану Беназір Бхутто та представниками білоруської опозиції. Тому кожна справа, яка стосується повернення арештованого на батьківщину, супроводжується досконалим вивченням ситуації довкола цієї персони.
Важливий обмін досвідом
Досвід у цій царині буде вельми корисним для України, каже Петерсон.
«Ця конференція, ця дискусія стосовно екстрадиції – лише одна частина багатосторонніх напрямків співробітництва між Україною та Радою Європи. Це ми робимо тому, що Україна – член Ради Європи і користується механізмами, які там є. Особливо це стосується галузі юридичних питань», – вважає фахівець.
Окке Петерсон закликав українську владу і присутніх у залі правників, криміналістів, представників правоохоронних органів подбати про судову реформу, про захист прав людей, які різними шляхами опинились в Україні: біженців та тих, хто чекає на отримання цього статусу.
А з іншого боку, наголосив він, необхідно сприяти боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, котра не визнає кордонів, права, моралі.
Так сталося з турецькими злочинцями, які уже понад десять років перебувають за ґратами у британській в’язниці: Туреччина вимагає їхньої екстрадиції, щоб судити за шахрайство, а вони оголосили себе політичними біженцями. І тепер офіційний Лондон проводить консультації з Інтерполом та Департаментом ООН у справах біженців, щоб з’ясувати, чи насправді ці люди є злочинцями, чи все-таки їх варто вважати біженцями, яких переслідують за політичними мотивами.
Цю історію розповів координатор міжнародного проекту по співпраці у галузі криміналістики Саймон Регіс. За його словами, процес екстрадиції не буває короткотривалим.
«Тривалість процесу екстрадиції залежить від того, з якої держави надходить запит на переведення заарештованого, до якої країни мають повертати людину і наскільки обґрунтованими є звинувачення цієї людини у скоєних злочинах. Реально відомі приклади, що екстрадиція тривала і шість місяців, і три роки. Зі власного досвіду пригадую процес екстрадиції між Британією і Францією, який тривав десять років», – зазначив експерт.
Справа з «Еліта-Центром» не буде швидкою
Схоже може статись і з Олександром Волконським (Шаховим), якого українські правоохоронні органи шукали упродовж кількох місяців у зв’язку з аферою, відомою під назвою «Еліта-Центр»: Шахов і його друзі виманили у людей сотні мільйонів доларів на побудову елітного житла у Києві і, отримавши гроші, втекли.
Днями Олександра Шахова заарештували в Женеві, і тепер правоохоронці України і Швейцарії мають домовитись, чи залишиться підозрюваний у швейцарській в’язниці, чи його відправлять на батьківщину для розгляду справи «Еліта-Центру» в українському суді. Так в інтерв’ю Радіо Свобода Регіс прокоментував ситуацію довкола можливої екстрадиції Волконського-Шахова.
А координатор проектів співпраці Ради Європи з Україною Окке Петерсон наголосив ще на одному аспекті, пов’язаному з екстрадицією: іноді влада тієї чи іншої країни шле в Інтерпол запит на затримання свого політичного супротивника, як це сталося кілька років тому з екс-прем’єром Пакистану Беназір Бхутто та представниками білоруської опозиції. Тому кожна справа, яка стосується повернення арештованого на батьківщину, супроводжується досконалим вивченням ситуації довкола цієї персони.
Важливий обмін досвідом
Досвід у цій царині буде вельми корисним для України, каже Петерсон.
«Ця конференція, ця дискусія стосовно екстрадиції – лише одна частина багатосторонніх напрямків співробітництва між Україною та Радою Європи. Це ми робимо тому, що Україна – член Ради Європи і користується механізмами, які там є. Особливо це стосується галузі юридичних питань», – вважає фахівець.
Окке Петерсон закликав українську владу і присутніх у залі правників, криміналістів, представників правоохоронних органів подбати про судову реформу, про захист прав людей, які різними шляхами опинились в Україні: біженців та тих, хто чекає на отримання цього статусу.
А з іншого боку, наголосив він, необхідно сприяти боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, котра не визнає кордонів, права, моралі.