А деякі газети, наприклад, італійська «Ла Стампа», взагалі вважають ситуацію в Грузії характерною для більшості так званих «кольорових революції» на пострадянських теренах.
Газети пишуть про те, що відома міжнародна організація «Г’юман Райтс Воч» засудила застосування грузинською владою сили проти демонстрантів.
Зокрема, британська «Індепендент» вважає, що «гнів Москви», викликаний радикально прозахідним курсом Саакашвілі, призвів до різкого погіршення економічної ситуації в Грузії, а таким чином – і до невдоволення народу в цій країні.
Інша лондонська газета, «Дейлі Телеґраф», пише, що «Москва давно шукала приводу для того, щоб „віддячити Грузії“ і Міхеїлові Саакашвілі за його непідкорення російському „довірчому правлінню“ в країні».
А ще один британський часопис, «Таймз», пише, що «грузинська „революція троянд“ розчинилася у сльозогінному газі».
Також і російська газета «Коммерсант» характеризує події в Грузії як демократію, що «випустила газ», і обвинувачує США в тому, що вони дали «карт-бланш на придушення акцій протесту в Тбілісі».
Впливова лондонська «Файненшел Таймз» сумнівається, що російський фактор став таким уже значним у подіях у Грузії, і підкреслює, що «влада руйнувала Грузію своїми ж власними діями».
І лондонська «Таймз», і італійська «Ла Стампа» вважають, що тепер американцям буде важко стабілізувати ситуацію в такому важливому для них місці, як Грузія.
«Таймз» також запитує: чи США «підтримає лідера, що втрачає популярність, чи спостерігатиме за тим, як ключовий союзник у критичний момент сповзає в хаос».
Європейська преса пише, що, на відміну від західних союзників із їхнім довір’ям до Саакашвілі, пересічні грузини не відчули жодних серйозних поліпшень у повсякденному житті і тому почали акції протесту проти Президента.