Цей будинок на проспекті Героїв, 12 вважають найдовшим у Європі. З кінця в кінець – майже кілометр, це дві тролейбусні зупинки. 30 під’їздів, понад 1 тисяча 200 квартир.
Будинок, який у Дніпропетровську звуть «китайською стіною», спорудили трохи більше як 30 років тому і в рекордні терміни – всього за два роки. За радянських часів його вважали шедевром місцевих архітекторів. Будівля напівколом огинає майже цілий проспект, а вгорі, над кожним під’їздом, надбудова – ніби справді зубці «китайської стіни».
Зараз унікальний будинок стає все привабливішим для бізнесменів. Його фасад виходить на «червону» лінію одного з престижних мікрорайонів, отож є чимало охочих викупити перші поверхи під офіс чи магазин. Приміром, як у 28-му під’їзді: там на першому поверсі вже порядкує приватна структура – придбані квартири переоблаштовують під крамницю.
Почалась перебудова, почалися й проблеми
Мешканці помітили: як тільки роботи розпочались, у самому будинку щось трапилось: потріскались кахлі, перестали зачинятися двері, просіли вікна. Пані Лариса та пані Ольга впевнені, що всьому причиною перепланування.
«Після цього будівництва у нас вхідні двері і рама на балконі покосилася, і ми були змушені викликати майстра, щоб нам це виправили… Двері вхідні перестали зачинятись. Постійно відчиняються, регулюємо тільки замком», – кажуть мешканки.
Непокоять жінок не тільки зовнішні прояви перепланування. Люди схвильовані: а чи не пошкодили будівельники конструкцій самого будинку і чи не загрожує йому обвал?
Хто є власником крамниці на нижньому поверсі, мешканці не знають, контактують лише з будівельною бригадою. А з нею розмова коротка: робимо, мовляв, що нам наказали.
Надсилали люди й листи зі скаргами до кількох відомств, включно з прокуратурою, однак відповідей немає. Чекають на офіційні коментарі від влади.
Влада обіцяє з’ясувати
Але та, як виглядає, не поспішає. Міський голова Іван Куліченко каже, що тільки-но дізнався про саму проблему від депутатів облради.
«Я по пам’яті не можу сказати за цією конкретно адресою, хто проводить будівельні роботи і чи є дозвіл. Я розгляну всі ці питання і вам особисто перетелефоную», – пообіцяв мер.
Між тим люди, що очолювали місто в той час, коли цей будинок тільки споруджували, дивуються. За радянських часів самочинно перепланувати будівлю було просто неможливо, каже Віктор Бойко.
Він керував Дніпропетровським міськвиконкомом на початку 1970-х – якраз тоді зводили «китайську стіну». Бойко згадує: з найменшим, навіть суто декоративним відхиленням від проекту мали клопіт.
«Спробували зробити ліфтові шахти і якось їх прикрасити. Вже й Новиков, заступник голови Ради Міністрів СРСР з будівництва, затвердив. Але, щоб усе це остаточно узгодити, потрібно було аж два роки, від кожного мешканця – підпис, якщо що не так – шум, гам», – пригадує колишній міський керівник.
Наразі ж будівельні роботи внизу «китайської стіни» вийшли за межі самої споруди. Багаторічні дерева, що були окрасою прибудинкової території, зрубали. А над крамницею звели навіс, причому під таким кутом, що мешканцям другого поверху тепер практично не видно сонячного світла.
Будинок, який у Дніпропетровську звуть «китайською стіною», спорудили трохи більше як 30 років тому і в рекордні терміни – всього за два роки. За радянських часів його вважали шедевром місцевих архітекторів. Будівля напівколом огинає майже цілий проспект, а вгорі, над кожним під’їздом, надбудова – ніби справді зубці «китайської стіни».
Зараз унікальний будинок стає все привабливішим для бізнесменів. Його фасад виходить на «червону» лінію одного з престижних мікрорайонів, отож є чимало охочих викупити перші поверхи під офіс чи магазин. Приміром, як у 28-му під’їзді: там на першому поверсі вже порядкує приватна структура – придбані квартири переоблаштовують під крамницю.
Почалась перебудова, почалися й проблеми
Мешканці помітили: як тільки роботи розпочались, у самому будинку щось трапилось: потріскались кахлі, перестали зачинятися двері, просіли вікна. Пані Лариса та пані Ольга впевнені, що всьому причиною перепланування.
«Після цього будівництва у нас вхідні двері і рама на балконі покосилася, і ми були змушені викликати майстра, щоб нам це виправили… Двері вхідні перестали зачинятись. Постійно відчиняються, регулюємо тільки замком», – кажуть мешканки.
Непокоять жінок не тільки зовнішні прояви перепланування. Люди схвильовані: а чи не пошкодили будівельники конструкцій самого будинку і чи не загрожує йому обвал?
Хто є власником крамниці на нижньому поверсі, мешканці не знають, контактують лише з будівельною бригадою. А з нею розмова коротка: робимо, мовляв, що нам наказали.
Надсилали люди й листи зі скаргами до кількох відомств, включно з прокуратурою, однак відповідей немає. Чекають на офіційні коментарі від влади.
Влада обіцяє з’ясувати
Але та, як виглядає, не поспішає. Міський голова Іван Куліченко каже, що тільки-но дізнався про саму проблему від депутатів облради.
«Я по пам’яті не можу сказати за цією конкретно адресою, хто проводить будівельні роботи і чи є дозвіл. Я розгляну всі ці питання і вам особисто перетелефоную», – пообіцяв мер.
Між тим люди, що очолювали місто в той час, коли цей будинок тільки споруджували, дивуються. За радянських часів самочинно перепланувати будівлю було просто неможливо, каже Віктор Бойко.
Він керував Дніпропетровським міськвиконкомом на початку 1970-х – якраз тоді зводили «китайську стіну». Бойко згадує: з найменшим, навіть суто декоративним відхиленням від проекту мали клопіт.
«Спробували зробити ліфтові шахти і якось їх прикрасити. Вже й Новиков, заступник голови Ради Міністрів СРСР з будівництва, затвердив. Але, щоб усе це остаточно узгодити, потрібно було аж два роки, від кожного мешканця – підпис, якщо що не так – шум, гам», – пригадує колишній міський керівник.
Наразі ж будівельні роботи внизу «китайської стіни» вийшли за межі самої споруди. Багаторічні дерева, що були окрасою прибудинкової території, зрубали. А над крамницею звели навіс, причому під таким кутом, що мешканцям другого поверху тепер практично не видно сонячного світла.