Хозарські кургани та соляний шлях
До наших днів археологи знаходять на цьому обширі сліди бронзової культури. У межиріччі Тиси та Береттьо подекуди стоять хозарські могили-кургани. На думку істориків, тут мешкали певний час і мандрівні пращури угорців на чолі з князем Арпадом. Цими місцями у XVII столітті пролягав соляний шлях з північного Причорномор’я до Західної Європи. Через кожні 10-12 верств будували станції, оточені кількома хуторами, де розводили коней, овець та велику сіру рогату худобу. Зараз у чистому полі туристи нерідко можуть натрапити не тільки на криничні журавлі чи табуни коней, а й на справжні кочові юрти, які ставлять ентузіасти фольклорних товариств.
Почесний президент асоціації «Сільський туризм» Пал Чакі, він же й ведучий однойменної програми на одному з угорських телеканалів, частий гість у Хортобаді. Говорячи про кочовий спосіб життя предків, він зауважив: «Нині ми можемо бачити справжні кочові юрти в цьому мальовничому краї — лише завдяки ентузіазму кількох сотень добровольців. Вони прагнуть якнайточніше передати в етнографічних деталях світ предметів наших пращурів, степову культуру кочівників, яку можна виявити від Монголії до Карпатських гір».
Подейкують, що зупинившись у затишній юрті на нічліг, запам’ятаєш цей відпочинок на все життя. Один монгольський поет, завітавши до цих країв, написав такі рядки в книзі гостей:
«Гей, угорські пусти!.. Які ви мені дорогі!.. Домашні пахощі я чую, коли кипить казан на кізяку. Тремтить моє єство, ніби над монгольськими степами поніс мене вітер...»
І, справді, коли дивишся погожої днини на ці рівнинні простори і майже кочовий побут степовиків-скотарів, а потім мандруєш тихими каналами, які з’єднали 6 тисяч гектарів рибних ставків і диких боліт, коли перед тобою плавно підіймаються в блакитне небо з такої ж синювато-блідої води журавлині ключі, відчуваєш себе у величному храмі природи, який очищує від буденності, і вже не потрібно зводитися навшпиньки, щоб подивитись на це диво, бо ти опиняєшся майже у самісінькому його центрі.
У Хортобаді живе – ні мало, ні багато – 352 види диких птахів, є багато перелітних мігрантів з півночі. За одну ніч тут спочиває до 55 тисяч пернатих. І птахи, і люди почуваються тут дуже добре.