 |
| Фестиваль "Абсурдалії". У місті Катовіце проходить перорменс за участю абсурдних равликів. |
| (absurdalia.blogspot.com) |
Для організаторів фестивалю промовистим зразком так званого «чистого» абсурду у мистецтві є п’єси Сем’юела Беккета, зокрема, найвідоміша з них – «Чекаючи на Ґодо».
Студенти Сілезького університету намагалися переконати Радіо Свобода, що історія мистецтва вказує: абсурд часто був рушійною силою змін. І тому вони дійшли висновку, що прояви абсурду треба реабілітувати, щоб розрядити негативні суспільні стереотипи про нього.
Організатори фестивалю «Абсурдалії» свідомі того, що боротьба з абсурдними явищами у житті не буде легкою, однак вони з оптимізмом очікують результатів цих змагань.
Головний організатор заходу, віце-президент відділення європейського студентського форуму Матеуш Запарт так пояснює мету фестивалю: «За допомогою різних культурних заходів, які відбуватимуться в рамках фестивалю, хочемо відправити на мистецьку ниву абсурдні явища, які зараз царюють у політиці, в державних установах, загально кажучи – у щоденному житті».
Равлик як символ абсурду
Одними із важливих заходів, що проходитимуть у містах Сілезького регіону в рамках фестивалю «Абсурдалії», крім оглядів кінофільмів, театральних спектаклів та концертів, також є так звані вуличні перформанси. Наприклад, у середу на вулицях міста Катовіце серед натовпу відбувались олімпійські ігри за участі равликів.
Равлик – повільна, замкнена в собі, ізольована від світу істота – стала для польських студентів знаком фестивалю, своєрідним символом найабсурднішої істоти у світі природи, продовжує головний організатор фестивалю Матеуш Запарт: «Хочемо довести звичайним, сірим людям, що необхідно також жартувати над собою. На нашу думку, треба сміятись над тим, що відбувається у навколишньому світі. Таким чином сміх доводить, що абсурдні явища зовсім не страшні».
«Абсурдалії» – по всій Європі!
Члени Сілезького відділення європейського студентського форуму переконані, що фестиваль «Абсурдалії» виконуватиме допоміжну роль у здійсненні ідеї громадянського суспільства. Це один із таких європейських проектів, які підтримує також місцева влада, зауважує Матеуш Запарт.
«Наш фестиваль вписується в європейські програми. Поки що він проходить у Польщі, але хочемо з нашими ідеями вийти на ширші європейські простори. Дійсно, однією з ознак нашого фестивалю є помаранчевий колір. Можливо, що підсвідомо ми якось асоціювали наш проект із подіями в Україні доби Помаранчевої революції», – каже він.
Запарт сказав нам також, що європейський студентський форум має свої відділення в Україні, а студенти Сілезького регіону співпрацюють із студентами київських вишів.