«Обсяг тіньової економіки в Україні складає близько третини ВВП»
За рівнем корупції Україна посідає 118 місце серед 180 країн. Так принаймні стверджує рейтинг міжнародної антикорупційної організації Transparency International. Тож українським політикам слід перейти від слів до справ і посилити діяльність щодо виконання зобов’язань, взятих на себе перед міжнародною спільнотою, переконаний регіональний Міклош Маршал, директор Transparency International у Європі та Центральній Азії.
Міклош Маршал: «Не без прикрості ми мусимо сказати, що Україна не досягла прогресу і не виконує формальних зобов’язань, взятих на себе перед міжнародною спільнотою у боротьбі з корупцією».
За словами пана Маршала, обсяг тіньової економіки в Україні складає близько третини ВВП, а прогресу у подоланні корупції немає. Серед 24 рекомендацій Стамбульського плану дій Україна повністю виконала лише три.
Особливо небезпечною для України фахівці називають корупцію у сфері держзакупівель. Що ж стосується ринку будівництва та нерухомості, то він відкритий лише «для внутрішніх гравців», що, на думку представників Transparency International, дуже істотно знецінює євроатлантичні амбіції України.
Дослідники української корупції відзначають також безмежжя гачків, які розкидає українська бюрократія на шляху розвитку підприємництва. «Щоб розпочати бізнес в Україні, необхідно надати 29 ліцензій та дозволів», – зазначає Міклош Маршал.
«Потрібно дві речі: незалежне слідство та незалежний суд»
А вже виконавчий директор Української Гельсінкської спілки Володимир Яворський наголошує, що українські чиновники лише говорять про корупцію та шляхи її подолання, втім, ніяких розслідувань щодо цього не здійснюється.
Володимир Яворський: «Перш за все потрібно забезпечити незалежне розслідування кримінальних справ, тому що в Україні всі розслідування є залежними, а якраз цього питання у жодній антикорупційній програмі не було. Для боротьби з корупцією потрібно дві речі: незалежне слідство та незалежний суд, який потім буде розглядати цю справу».
Для боротьби з корупцією потрібно усувати причини, а не боротися з наслідками, переконана адвокат Тетяна Монтян: «Чому немає корупції в тих країнах, де її немає? Тому що там відкриті кадастри, відкрита формалізація всього майна, а держслужбовці звітують про свої витрати та прибутки. І нехай тільки хто з них спробує жити краще, ніж їхні офіційні доходи. Доки не буде відкритої кадастризації та формалізації, будь-який Вітя, Петя, Юля, Клава прийде і не втримається перед спокусою. Треба усувати причини, а не наслідки».
Кров міняти не треба?
Українські політики і посадовці люблять зітхати, нагадувати, що корупція є всюди і натякати – це в крові. Між тим, кажуть фахівці, кров міняти не треба. Ліпше привести до ладу систему державних закупівель, удосконалити систему оподаткування, доопрацювати пакет антикорупційних законів, обмежити недоторканність депутатів і суддів та створити єдиний антикорупційний орган, який би координував і здійснював антикорупційну політику.