16-ту річницю Збройних Сил України в Івано-Франківську вперше спільно відзначили ветерани колишньої Радянської Армії, афганської війни, Українського козацтва, воїни УПА та військовослужбовці місцевого гарнізону |
(mil.gov.ua) |
Вячеслав Семигін: «Об’єднали ветеранів Великої Вітчизняної і ветеранів УПА. Все пройшло без конфліктів... Порозуміння було як з однієї сторони, так і з другої. Я думаю, це вдалося. Дійсно, нам ділити нічого, Україна в нас одна, її треба берегти, розбудовувати, щоб вона стала однією з передових в Європі».
Попередньо були зустрічі з представниками різних сторін. Не одразу прийшло усвідомлення, що непримиренність – прояв не сили, а слабкості. І першими кроками стало спільне покладання квітів до могил загиблих у роки війни.
Іван Жуков очолює обласну Асоціацію інвалідів, генерал-майор у відставці. Він був учасником боїв за звільнення Станіслава (колишня назва Івано-Франківська).
«Ми, фронтовики, надіємося, що наші краяни, постійно будуть пам’ятати тих, хто поклав свої голови за мир на землі. Не було б визволення України від фашистів, не було б сьогодні незалежної України», – зазначив Іван Жуков.
«Нам нічого ділить»
Голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Федір Володимирський сподівається, що з часом буде спільне свято на Покрову, 14-го жовтня, яке зараз відзначається як День Козацтва і створення УПА.
Федір Володимирський: «То дуже добре, хай буде консолідація всіх Збройних Сил, усіх військових. Може, трошки опам’ятаються наші недруги».
А голова Івано-Франківської спілки ветеранів Афганістану Віктор Омелько наголосив: «Це питання політично давно вже мусолилося, але я радий, що йде вже процес, що люди спілкуються, дружні стосунки встановлюються. Тому що нам нічого ділить. У принципі, всі вояки, всі пройшли цей шлях і всі сини України. Тут, у Західному регіоні, це об’єднання проходить уже давно. Ми спілкуємося. І це допомагає у військово-патріотичному вихованні молоді».
Для ветеранів-фронтовиків та вояків УПА підготували концерт. Потім, при уже неформальному спілкуванні вони спільно випили по символічних сто грам і пом’янули тих, хто не дочекався сьогоднішнього дня.