Історія знайомства людини з бурштином нараховує майже 9 тисяч років. У деяких древніх народів він був аналогом грошової одиниці. Бурштин прикрашав вінець єгипетського фараона Тутанхамона, про нього згадує Гомер в «Одіссеї». У давньому Римі панувала мода на бурштин – купці спеціально їздили за цим каменем на північ, туди, де сьогодні пролягає Балтійський бурштиновий шлях.
Фахівець з туристичного розвитку Адміністрації самоуправління міста Паланґи Ірена Матнаскієне розповіла: «Балтійський бурштиновий шлях проходить по Латвії, Литві та Калінінградській області. Він знайомить туристів з присутністю бурштину на узбережжі цих країн, включаючи історичні моменти, видобуток та ювелірну справу. Маршрут пролягає на 418 кілометрів».
Понад 250 видів бурштину
Пані Матнаскієне радить тим, хто подорожує литовським маршрутом Балтійського бурштинового шляху, неодмінно відвідати поселення Швянтої, де був знайдений один із найцікавіших скарбів бурштину періоду кам’яного віку. Спостерігати за повним процесом обробки бурштину, а також самому його обробити можна в бурштинових майстернях у Паланзі. А для того, щоб побачити цікаві експозиції унікальних «сонячних каменів», яких нараховується понад 250 видів, необхідно побувати в Музеї бурштину Паланґи. Бурштин може мати дуже багато відтінків кольорового спектру – від матово-білих до чорних. Найбільшу цінність мають інклюзи – це коли комаха або частинка рослини потрапили у смолу сосен, яка і становить основу «сонячного каменя».
У Латвії бурштин називають «дзінтарс», а в Литві «сльозами Юратє». Ця назва пов’язана з цікавою легендою.
Литовський рибалка на ім’я Кастітіс побачив у морі красуню-русалку Юратє, яка була донькою бога грому Пяркунаса. Вони покохали одне одного, але батько Юратє був проти їхнього шлюбу. І врешті-решт Пяркунас зруйнував палац Юратє з бурштину, що був на дні моря. До цих пір камінчики цього палацу та сльози Юратє море видає на берег, і люди знаходять їх як шматочки бурштину.
«Ловців бурштину»
Не так багато залишилось у Литві справжніх «ловців бурштину». Цих людей можна побачити на Балтійському узбережжі в районі поселення Каркле, де море найчастіше викидає на берег камінчики бурштину.
Ірена Матнаскієне: «Море не завжди викидає бурштин. Тільки після сильного вітру, який має бути південно-західного напрямку. О п’ятій годині ранку слід іти вздовж моря зі спеціальними кесалями, якими й збирається бурштин».
Пані Матнаскієне зазначає, що бурштинові прикраси й досі залишаються головними у литовських модниць. Також користується попитом бурштин і в лікарській справі. Ще за давніх часів його називали панацеєю від усіх хвороб. Нині з бурштину виділяють так звану «бурштинову кислоту», яку окрім медицини використовують у парфумерії, фотографії та сільському господарстві.
У Литві вважають, що енергетика бурштину не менш важлива, ніж лікарські якості каменю. Бурштин дарує красу та довголіття, допомагає у коханні. Це камінь оптимістів, який приносить бадьорість духу та радість.
Фахівець з туристичного розвитку Адміністрації самоуправління міста Паланґи Ірена Матнаскієне розповіла: «Балтійський бурштиновий шлях проходить по Латвії, Литві та Калінінградській області. Він знайомить туристів з присутністю бурштину на узбережжі цих країн, включаючи історичні моменти, видобуток та ювелірну справу. Маршрут пролягає на 418 кілометрів».
Понад 250 видів бурштину
Пані Матнаскієне радить тим, хто подорожує литовським маршрутом Балтійського бурштинового шляху, неодмінно відвідати поселення Швянтої, де був знайдений один із найцікавіших скарбів бурштину періоду кам’яного віку. Спостерігати за повним процесом обробки бурштину, а також самому його обробити можна в бурштинових майстернях у Паланзі. А для того, щоб побачити цікаві експозиції унікальних «сонячних каменів», яких нараховується понад 250 видів, необхідно побувати в Музеї бурштину Паланґи. Бурштин може мати дуже багато відтінків кольорового спектру – від матово-білих до чорних. Найбільшу цінність мають інклюзи – це коли комаха або частинка рослини потрапили у смолу сосен, яка і становить основу «сонячного каменя».
У Латвії бурштин називають «дзінтарс», а в Литві «сльозами Юратє». Ця назва пов’язана з цікавою легендою.
Литовський рибалка на ім’я Кастітіс побачив у морі красуню-русалку Юратє, яка була донькою бога грому Пяркунаса. Вони покохали одне одного, але батько Юратє був проти їхнього шлюбу. І врешті-решт Пяркунас зруйнував палац Юратє з бурштину, що був на дні моря. До цих пір камінчики цього палацу та сльози Юратє море видає на берег, і люди знаходять їх як шматочки бурштину.
«Ловців бурштину»
Не так багато залишилось у Литві справжніх «ловців бурштину». Цих людей можна побачити на Балтійському узбережжі в районі поселення Каркле, де море найчастіше викидає на берег камінчики бурштину.
Ірена Матнаскієне: «Море не завжди викидає бурштин. Тільки після сильного вітру, який має бути південно-західного напрямку. О п’ятій годині ранку слід іти вздовж моря зі спеціальними кесалями, якими й збирається бурштин».
Пані Матнаскієне зазначає, що бурштинові прикраси й досі залишаються головними у литовських модниць. Також користується попитом бурштин і в лікарській справі. Ще за давніх часів його називали панацеєю від усіх хвороб. Нині з бурштину виділяють так звану «бурштинову кислоту», яку окрім медицини використовують у парфумерії, фотографії та сільському господарстві.
У Литві вважають, що енергетика бурштину не менш важлива, ніж лікарські якості каменю. Бурштин дарує красу та довголіття, допомагає у коханні. Це камінь оптимістів, який приносить бадьорість духу та радість.