У Рівному винайшли новітній спосіб утилізації сміттєзвалищ

Сьогодні під рівненськими сміттєзвалищами майже 104 гектари землі. На кожного мешканця області припадає понад чотири тонни відходів, а на кожного міського жителя – майже 15 тонн. Сміттєзвалища не відповідають санітарним вимогам, забруднюють атмосферу та підземні води. Коли вони самозаймаються, над містами стоїть задушливий смог. Термін експлуатації Рівненського сміттєвого полігону спливає вже через три роки.

А тим часом природа сама підказує вирішення проблем, які виникають у результаті діяльності людини. Адже саме через Рівненщину, з Хмельниччини до Волині тягнеться смуга базальтових родовищ, супутниками яких є закам’янілий вулканічний попіл – так звані туфи. Базальтові туфи мають унікальні абсорбуючі й мінеральні властивості, це підтверджено низкою наукових досліджень. Тож учені пропонують їх молоти і засипати в спеціальні інженерні комунікації по площі і периметру сміттєзвалищ.

Технологія дозволить знешкоджувати шкідливі випари аміаку та інших газів

Доктор технічних наук Анатолій Рокочинський розповів: «Періодично по периметру сміттєзвалища утворюється траншея, вона засипається туфом і забезпечує захист ґрунту, ґрунтових і підземних вод. А в сміття, яке звалюється на полігон, домішується добавка з туфу – у співвідношенні один до десяти».

Як стверджують учені, така технологія дозволить повністю знешкоджувати шкідливі випари аміаку та інших газів, які виділяє сміття, а та його частина, яка не переробляється природним чином – скажімо, полімери – буде законсервована.

Анатолій Рокочинський: «Умовно його можна назвати «екологічним замком». Полігон, який вичерпав свої можливості, засипаємо зверху 20-сантиметровим шаром туфу, над ним – шар ґрунту, висадка чагарнику, і через кілька років ми маємо абсолютно безпечну, чисту територію».

Винаходом зацікавилися в Норвегії

Запатентований винахід не лишився непоміченим. Ним зацікавилися на Дніпропетровщині, а також в Інституті академії наук, інвестори з Норвегії та Данії. Про це повідомив доктор технічних наук Зиновій Маланчук.

Як розповів пан Маланчук, зацікавилася винаходом і влада Рівненщини. Бо якщо норвежці згодні експортувати туфи до своєї країни, гріх не використовувати те, що лежить буквально під ногами. Однак для цього потрібно ухвалити відповідну статтю в міському та обласному бюджетах…

Доля винаходу турбує науковців недарма. Адже, скажімо, у Дубні нині тривають дебати з приводу доцільності будівництва в межах міста потужного сміттєпереробного заводу, який утилізуватиме сміття навіть із сусідніх Тернопільщини та Волині. Вартість заводу, спорудження якого негайно готовий розпочати інвестор – 85 мільйонів гривень. Тим часом мешканці історичного міста стурбовані масштабами підприємства і, звісно, надали б перевагу способу, який пропонують їхні земляки. Ось тільки цей спосіб утилізації сміття не є комерційним проектом, тож спонсорів для нього на місцевому рівні годі й шукати. Сподівання – лише на місцеві і державні бюджетні кошти, тобто, на екологічну далекоглядність депутатів і чиновників.