 |
| Террі Дейвіс |
| (Council of Europe) |
Т. Д.: Коли я цього тижня зустрівся з прем’єр-міністром Вірменії, ми обговорили майбутні президентські вибори, і особливо те, що стосується поведінки ЗМІ. Щодо преси й телебачення є звинувачення в упередженості, коли дуже багато позитивних згадок про прем’єр-міністра і дуже багато негативних згадок про опонентів прем’єр-міністра на виборах. Звісно, я погоджуюсь, що будь-який чинний прем’єр-міністр – будь-хто, хто є прем’єр-міністром і виконує свої обов’язки – матиме набагато більше висвітлення в пресі, ніж той, хто не є прем’єр-міністром. Це треба враховувати. Я пояснив прем’єр-міністрові Вірменії, що йдеться не про кількість згадок про нього та про його політичних опонентів, а про дані аналізу, які показують, що переважна кількість коментарів є прихильною до прем’єра й неприхильною до його опонентів. Це неправильно, це упередженість, і це не може бути правильним у демократичній країні.
Р. С.: Якою була його реакція?
Т. Д.: Він дуже серйозно ставиться до цього, ми мали обговорення. Гадаю, некоректно з мого боку буде цитувати його. Але я наполягав на своїй позиції і дуже чітко сказав йому, що я дуже стурбований ситуацією у Вірменії, яка є членом Ради Європи. Гадаю, не сприйматиметься неправильно, якщо я процитую те, що він сказав – що, на його думку, ситуація краща, ніж була раніше.
Р. С.: Ви згодні з цим?
Т. Д.: Я не порівнюю. Я кажу про ситуацію, яка є зараз. І я гадаю, що ситуація з мас-медіа у Вірменії, як показує аналіз, значною мірою не відповідає стандартам Ради Європи. Це свідчення не Ради Європи, а людей на місці, в Єревані. Є дуже гарна неурядова організація – «Прес-клуб Єревану», вони провели аналіз, і я посилався на цей аналіз, коли говорив із прем’єр-міністром.
Р. С.: Чи є обставини, за яких членство країни в Раді Європи може бути призупинене, як це було з Білоруссю?
Т. Д.: Ні, членство Білорусі не було призупинене. Білорусь ніколи не була членом Ради Європи. Білорусь подала заявку на вступ до Ради Європи. Це розгляд їхньої заявки був призупинений, оскільки вони є дуже далекою від стандартів демократії, прав людини та верховенства закону, тож, на жаль, ми не можемо розглядати їхню заявку. І така ситуація триває вже понад 10 років, що дуже шкода, оскільки Білорусь є єдиною країною в Європі, яка не є членом Ради Європи.
Р. С.: Що може зробити Білорусь, щоб поліпшити свої шанси увійти до Ради Європи?
Т. Д.: Гадаю, перш за все в Білорусі має бути свобода преси, свобода медіа. Має існувати можливість розповсюдження газет, які критикують президента Білорусі. Нині в Білорусі немає свободи преси. Гадаю, вони також мають поліпшити ситуацію з правами людини. Наприклад, буде дуже добрим кроком, якщо вони скасують смертну кару. Білорусь залишається єдиною європейською країною, де існує кара смерті.
Р. С.: Якою є позиція Ради Європи стосовно можливого самопроголошення незалежності Косова?
Т. Д.: Статус Косова не є проблемою Ради Європи – це є проблема ООН. Нас турбують стандарти. Абсолютно ясно одне: що б не відбувалося далі зі статусом Косова, Косово є частиною Європи і залишатиметься частиною Європи, і ми й надалі працюватимемо в Косові. Ми проводимо там велику роботу, намагаючись поліпшити ситуацію з правами людини, а також в освіті, місцевому самоврядуванні, відновленню пошкодженої культурної спадщини. Їхня культурна спадщина є також нашою культурною спадщиною, пам’ятаймо про це.