У маленького Володі Козійчука – свято: він отримав бажаний подарунок від Святого Миколая. це «Будильник. І ще ось це…»,— розповіло хлоп"ятко.
Вова радіє цукеркам і будильнику, бо відтепер зможе вставати сам, без нагадування медсестри. І мріє, що скоро він усе рідше бачитиме тьоть у білих халатах, які так багато для нього зробили. Він пам’ятає не все, бо потрапив сюди трирічним хлопчиком і за два роки звик до відділення, як до рідного дому.
Ініціатива депутатів знайшла підтримку
Три роки тому міські депутати-нашоукраїнці, дізнавшись про нестачу донорської крові, закликали всіх земляків узяти участь у її здачі для хворих лейкемією малюків. Акцію розпочали з себе. Приєдналися журналісти і чиновники. Відтоді щороку банк крові поповнюється і за рахунок політиків і держслужбовців. Однак це далеко не все, що потрібно хворим дітям.
Завідувачка відділення онкогаметології Любов Краковян розповіла: «Постачання дуже погане. Тендери не були проведені. Періодично з міністерства є якісь надходження, але вони незначні і повністю забезпечити (лікування) не можуть. Заявки постійно подаємо – вони постійно не виконуються».
Можна вилікувати
Тим часом у сучасних умовах вчасно виявлені онкозахворювання, зокрема лейкоз, успішно лікують.
Любов Краковян: «Раніше він тяжко піддавався лікуванню, дуже часто діти зривалися з тієї ремісії і знову входили в хворобу, а зараз, маючи кошти, можна вилікувати. Ми маємо апарат, дуже важливий при лікуванні…».
Сепаратор крові подарував лікарні фонд «Україна-3000». Є тут і інше необхідне обладнання. Але вартість дворічного курсу лікування кожної хворої дитини становить у середньому 75 000 гривень, і це в основному – ліки…
Вовина мама Валентина Козійчук зі сльозами на очах пригадує найважчі дні і місяці, говорить, що без підтримки рідних і зовсім чужих людей із хворобою не справилися б.
Валентина Козійчук: Сьогоднішня ситуація вселяє надію, що ти не один...
Радіо Свобода: От cин сьогодні радісний…
Валентина Козійчук: Бо майже здорова дитина, ми вже три роки лікуємось, пройшли всі етапи, і на даний момент можна сказати, що все добре…
Боротися з хворобою можливо – і державою, і громадою
Скриньки у супермаркетах Рівного також роблять свою справу – за три місяці в них назбирується більше десяти тисяч гривень, повідомив один із ініціаторів акції, заступник міського голови Сергій Васильчук. А лікарі кажуть, що благодійників і справді стало більше:
Любов Краковян: «Можливо, тому, що люди стали краще жити, менше рахують копійки, і, відповідно, якось душа відкривається… Потрібно знати, що ця проблема є, що дітки важкі є, і вони чекають – хтось прийде і допоможе».
В області, яка має уражені Чорнобилем райони, нині народжуються діти від мам, котрі з перших днів прийняли на себе чорнобильський удар. Тому проблема лейкозів, на жаль, не зникне, вважають лікарі. Але боротися з ними можна і треба – і державою, і громадою.
Малюки вже знають, що таке хіміотерапія |
(RadioSvoboda.Ua) |
Ініціатива депутатів знайшла підтримку
Три роки тому міські депутати-нашоукраїнці, дізнавшись про нестачу донорської крові, закликали всіх земляків узяти участь у її здачі для хворих лейкемією малюків. Акцію розпочали з себе. Приєдналися журналісти і чиновники. Відтоді щороку банк крові поповнюється і за рахунок політиків і держслужбовців. Однак це далеко не все, що потрібно хворим дітям.
Завідувачка відділення онкогаметології Любов Краковян розповіла: «Постачання дуже погане. Тендери не були проведені. Періодично з міністерства є якісь надходження, але вони незначні і повністю забезпечити (лікування) не можуть. Заявки постійно подаємо – вони постійно не виконуються».
Можна вилікувати
Тим часом у сучасних умовах вчасно виявлені онкозахворювання, зокрема лейкоз, успішно лікують.
Любов Краковян: «Раніше він тяжко піддавався лікуванню, дуже часто діти зривалися з тієї ремісії і знову входили в хворобу, а зараз, маючи кошти, можна вилікувати. Ми маємо апарат, дуже важливий при лікуванні…».
Сепаратор крові подарував лікарні фонд «Україна-3000». Є тут і інше необхідне обладнання. Але вартість дворічного курсу лікування кожної хворої дитини становить у середньому 75 000 гривень, і це в основному – ліки…
Вовина мама Валентина Козійчук зі сльозами на очах пригадує найважчі дні і місяці, говорить, що без підтримки рідних і зовсім чужих людей із хворобою не справилися б.
Валентина Козійчук: Сьогоднішня ситуація вселяє надію, що ти не один...
Радіо Свобода: От cин сьогодні радісний…
«Я буду здоровим!» |
(RadioSvoboda.Ua) |
Боротися з хворобою можливо – і державою, і громадою
Скриньки у супермаркетах Рівного також роблять свою справу – за три місяці в них назбирується більше десяти тисяч гривень, повідомив один із ініціаторів акції, заступник міського голови Сергій Васильчук. А лікарі кажуть, що благодійників і справді стало більше:
Любов Краковян: «Можливо, тому, що люди стали краще жити, менше рахують копійки, і, відповідно, якось душа відкривається… Потрібно знати, що ця проблема є, що дітки важкі є, і вони чекають – хтось прийде і допоможе».
В області, яка має уражені Чорнобилем райони, нині народжуються діти від мам, котрі з перших днів прийняли на себе чорнобильський удар. Тому проблема лейкозів, на жаль, не зникне, вважають лікарі. Але боротися з ними можна і треба – і державою, і громадою.