Саме таким замислили унікальний витвір народного мистецтва організатори акції «Рушник національної єдності». Усе в ньому, вишитому в різних мистецьких традиціях та стилях, має потаємний сенс. Довжина полотна, витканого з конопель півстоліття тому на Хмельниччині, рівно 9 метрів. Ініціатори акції стверджують: за класичною нумерологією, це число символізує досконалість і духовну активність.
На рушнику – вся Україна
Композиція триєдина: центр – Древо Життя, символ сьогодення, нижня частина – світ невидимий, тобто минуле, верхня – світ духовний, або ж майбуття. Посеред полотна розташований золотий тризуб у вінку, це змістовне осердя композиції, розповіла Тамара Степаненко, одна із авторів задуму.
Тамара Степаненко: «На рушнику вся Україна. Він має триєдину побудову. Минуле складається з трьох потужних наших періодів: Трипілля, Київська Русь, Козацьке бароко. Сьогодення – це «Дерево Життя», космічний символ, що має 27 квіточок, це адміністративний поділ нашої батьківщини».
Перед тим, як сісти за роботу, в усіх регіонах майстрині очищалися, читали молитви, здійснювали омовіння. Організатори планували, що у вишиванні рушника загалом візьмуть участь близько півтисячі жінок, насправді ж вийшло удвічі більше. Наймолодшою була семирічна дівчинка, а найстаршою – 84-річна бабуся. Крім того, близько 5% полотна розшили чоловіки, серед яких керівники Полтавської та Сумської облдержадмiнiстрацiй.
Для утверджування національної гідності українців і об''єднання людей
Наразі рушник національної єдності готовий. Автори ідеї переконані: унікальний твір має важливу місію утверджувати національну гідність українців і об’єднувати людей. Випробувати ж силу оберегу вирішили на політиках, у столиці. Там під нього мають стати Президент, Прем’єр та спікер.
Голова оргкомітету акції Віктор Петренко зазначив: «Під цей рушник стануть лідери нашої держави, партій, які пройшли до парламенту, і пообіцяють народові виконати його прагнення. Тоді буде більше злагоди, більше конструктивізму».
Імена усіх, хто долучився до вишивання, вказані у спеціальному «паспорті». Сам же рушник згодом може поповнити експозицію столичного музею Тараса Шевченка або ж стати першим експонатом нового музею — Українського рушника.