Пенсіонерка Марія, купуючи продукти, шукає, що дешевше. Але і якість не хоче будь-яку. Перевагу надає продукції місцевих виробників.
Марія: «Подобається масло, сири городенківські, івано-франківські. Випічку часто купую «Перлини». Хліб нашого хлібокомбінату, він дешевший».
Після акції «Купуємо івано-франківське – даємо роботу івано-франківцям» прихильників місцевої продукції побільшало — упродовж двох місяців щосереди в найбільших магазинах міста «Велика кишеня», «Фаворит», «Арсен», «Сільпо», «Вопак», «Велес» свою продукцію з дегустацією презентували місцеві молокозавод, хлібокомбінат, ВАТ «Полонина», птахокомбінат, харчосмакова фабрика, фірма «Ласощі», м’ясокомбінат. І якщо таких, як пані Марія, що має свої улюблені франківські продукти, чимало, то відкриттям стало, наскільки це великий асортимент і наскільки неповно він представлений у гіпермаркетах.
«З Києва дають установи, що брати і що не брати»
Між тим, із 50 видів хлібобулочних і 40 кондитерських виробів Івано-Франківського хлібокомбінату великі магазини беруть 18-20, із 60 видів м’ясокомбінатівських виробів десь беруть 6, мало беруть виробів харчосмакової фабрики, фірми «Ласощі», а то їх і зовсім нема. На це нарікає і Ганна Гасяк, голова правління ВАТ «Полонина».
Ганна Гасяк: «Якраз і біда в тому, що наша продукція у супермаркетах не представлена у всьому асортименті. Тому що супермаркети визначають, що їм брати. І хто бере до 50% асортименту, хто 60-70, але 100 відсотків ніхто не бере. Ні наші споживачі, як би вони не хотіли, нічого тут не змінять, ні ми не в силі щось вирішувати. З Києва дають установи, що брати і що не брати. Бо на місцях ніхто не вирішує».
Власники більшості гіпермаркетів – не місцеві люди. Своя стратегія маркетингу, дизайну, можливо, і бізнесові інтереси спрацьовують. Для мережевих магазинів це вироблена і усталена політика.
Заступник керуючого магазину «Велика кишеня» Ігор Паламарчук з цього приводу зауважив: «Не бачу проблеми, хоча дійсно існує такий порядок, що поступлення товарів на полиці відбувається після погодження з Києвом, тобто кожний товар має своє місце відповідно до фірми, яка заключила угоду».
Свіжість і якість...
У представників підприємств і магазинів є претензії один до одного. Перші нарікають на борги за продукцію, хотіли б зменшення відтермінування оплати. Другі наполягають, що хліб їм потрібен гарячий, а молоко не потрібне о 7-й годині вечора.
«Зробити вулицю з двостороннім рухом» взялася місцева влада, яка ініціювала таку акцію. Мотивація: нарощення обсягів виробництва, збільшення реалізації продукції, наповнення місцевого бюджету. Пропонують створити центр співпраці між товаровиробником, торгівлею та міськвиконкомом. До того ж, на великих підприємствах є сучасні лабораторії, а це контроль за якістю харчових продуктів. Для пенсіонерки Марії це теж важливий чинник:
Марія: «Наші продукти завжди екологічно чистіші, не те що польські. Не тільки те, що підтримуємо свого товаровиробника, це теж має значення, з другої сторони, воно смачніше і впевнений, що там нічого такого нема».
Не порушення «конкурентного» законодавства, а захист вітчизняного виробника
Проведення акції не є порушенням «конкурентного» законодавства, навпаки, це захист свого вітчизняного виробника.
Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України Мирослав Книгницький наголошує: «Мені прикро і боляче, коли я в гіпер- і супермаркети захожу і, як кажуть, російською, «ізобіліє». Але проаналізуємо, що українського там, що є місцевого в тій торгівлі. І тоді задумаймося: а скільки там тих причин і підводних рифів, які не дозволяють українському товаровиробнику ще й попасти зі своєю продукцією туди, у ці гіпер-, супермаркети. І вся виручка йде, ті податки мізерні теж сплачуються не в наші бюджети».
В Івано-Франківську вирішили частіше проводити такі ярмарки-виставки, дегустації. Тим більше є гарна нагода – підготовка до новорічно-різдвяних свят.
Марія: «Подобається масло, сири городенківські, івано-франківські. Випічку часто купую «Перлини». Хліб нашого хлібокомбінату, він дешевший».
Після акції «Купуємо івано-франківське – даємо роботу івано-франківцям» прихильників місцевої продукції побільшало — упродовж двох місяців щосереди в найбільших магазинах міста «Велика кишеня», «Фаворит», «Арсен», «Сільпо», «Вопак», «Велес» свою продукцію з дегустацією презентували місцеві молокозавод, хлібокомбінат, ВАТ «Полонина», птахокомбінат, харчосмакова фабрика, фірма «Ласощі», м’ясокомбінат. І якщо таких, як пані Марія, що має свої улюблені франківські продукти, чимало, то відкриттям стало, наскільки це великий асортимент і наскільки неповно він представлений у гіпермаркетах.
«З Києва дають установи, що брати і що не брати»
Між тим, із 50 видів хлібобулочних і 40 кондитерських виробів Івано-Франківського хлібокомбінату великі магазини беруть 18-20, із 60 видів м’ясокомбінатівських виробів десь беруть 6, мало беруть виробів харчосмакової фабрики, фірми «Ласощі», а то їх і зовсім нема. На це нарікає і Ганна Гасяк, голова правління ВАТ «Полонина».
Ганна Гасяк: «Якраз і біда в тому, що наша продукція у супермаркетах не представлена у всьому асортименті. Тому що супермаркети визначають, що їм брати. І хто бере до 50% асортименту, хто 60-70, але 100 відсотків ніхто не бере. Ні наші споживачі, як би вони не хотіли, нічого тут не змінять, ні ми не в силі щось вирішувати. З Києва дають установи, що брати і що не брати. Бо на місцях ніхто не вирішує».
Власники більшості гіпермаркетів – не місцеві люди. Своя стратегія маркетингу, дизайну, можливо, і бізнесові інтереси спрацьовують. Для мережевих магазинів це вироблена і усталена політика.
Заступник керуючого магазину «Велика кишеня» Ігор Паламарчук з цього приводу зауважив: «Не бачу проблеми, хоча дійсно існує такий порядок, що поступлення товарів на полиці відбувається після погодження з Києвом, тобто кожний товар має своє місце відповідно до фірми, яка заключила угоду».
Свіжість і якість...
У представників підприємств і магазинів є претензії один до одного. Перші нарікають на борги за продукцію, хотіли б зменшення відтермінування оплати. Другі наполягають, що хліб їм потрібен гарячий, а молоко не потрібне о 7-й годині вечора.
«Зробити вулицю з двостороннім рухом» взялася місцева влада, яка ініціювала таку акцію. Мотивація: нарощення обсягів виробництва, збільшення реалізації продукції, наповнення місцевого бюджету. Пропонують створити центр співпраці між товаровиробником, торгівлею та міськвиконкомом. До того ж, на великих підприємствах є сучасні лабораторії, а це контроль за якістю харчових продуктів. Для пенсіонерки Марії це теж важливий чинник:
Марія: «Наші продукти завжди екологічно чистіші, не те що польські. Не тільки те, що підтримуємо свого товаровиробника, це теж має значення, з другої сторони, воно смачніше і впевнений, що там нічого такого нема».
Не порушення «конкурентного» законодавства, а захист вітчизняного виробника
Проведення акції не є порушенням «конкурентного» законодавства, навпаки, це захист свого вітчизняного виробника.
Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України Мирослав Книгницький наголошує: «Мені прикро і боляче, коли я в гіпер- і супермаркети захожу і, як кажуть, російською, «ізобіліє». Але проаналізуємо, що українського там, що є місцевого в тій торгівлі. І тоді задумаймося: а скільки там тих причин і підводних рифів, які не дозволяють українському товаровиробнику ще й попасти зі своєю продукцією туди, у ці гіпер-, супермаркети. І вся виручка йде, ті податки мізерні теж сплачуються не в наші бюджети».
В Івано-Франківську вирішили частіше проводити такі ярмарки-виставки, дегустації. Тим більше є гарна нагода – підготовка до новорічно-різдвяних свят.