Перші ялинки почали встановлювати під час різдвяних і новорічних свят у районі Верхнього Рейну, точніше – в Ельзасі. Відповідні повідомлення датовані ще кінцем 16-го – початком 17-го століття. Як розповіла німецька дослідниця Карла Фоссен, спочатку ялинки навіть не встановлювали, а підвішували до стелі. Звідти традиція встановлення ялинки поширилася по всій Німеччині. Сьогодні складно знайти німецьку родину, яка б не встановлювала у себе вдома вічнозелену красуню. Підтвердженням цьому є й цифри: цього року в Німеччині продали 27 мільйонів ялинок, що є справжнім рекордом у порівняння з попередніми роками.
Перші ялинки – привілей заможних
Масовою характеру традиція встановлення і вбрання ялинок набула порівняно недавно. У середньовічній Німеччині прості люди обмежувалися прикрашанням своїх осель лише хвойними гілками, на які чіпляли яблука, печиво, шматочки цукру. Встановити ялинку та ще й по-справжньому вбрати її, наприклад, восковими свічками могли дозволити собі лише багаті родини. Раніше віск коштував дуже дорого. Кажуть, що перша прикрашена свічками ялинка була встановлена в Сілезії в палаці герцогині Доротеї Сибілли в 1611 році. І лише в 19-му столітті, коли винайшли парафін, а в Тюрінгії налаштували промислове виробництво скляних кульок, вбрана ялинка почала ставати доступною й для менш заможних верств населення.
Міжнародний прорив різдвяної ялинки
Згодом німці сприяли світовому поширенню традиції прикрашати на Різдво й Новий рік ялинку. 1840 року принц Альберт Саксен-Кобурґ-Ґотський одружився на своїй кузині Вікторії, королеві Великобританії й Ірландії. А 1848 року в одній з лондонських газет з‘явилося зображення королівської родини навколо ялинки, освітленої свічками і вбраної мініатюрними інструментами й маленькими подарунками. Традиція, яку принц привіз із собою з Німеччини, швидко поширилася в британській імперії. Завдяки німецьким емігрантам про традицію прикрашати ялинку дізналися також у Нідерландах, Росії, Сполучених Штатах. До речі, навіть сьогодні, відправляючись у різдвяну відпустку, багато хто з німців бере ялинку з собою, як правило, штучну, але інколи й справжню.
Наступного року ялинки будуть вбрані в рожеве?
Що ж стосується ялинкових прикрас, то тут сьогодні якихось сталих правил не існує. У Німеччині кожний прикрашає ялинку так, як йому до вподоби. Хоча час від часу простежуються певні тенденції – переважно в кольорі. Цього року серед фаворитів – коричнево-помаранчеві й бірюзові відтінки. Власник магазину ялинкових прикрас у західнонімецькому містечку Моншау Ґідо Ламберц не виключає, що наступного року таким фаворитом може стати рожевий колір. Були роки, коли ялинку прикрашали в усе біле або блакитне. Класичні ж ялинкові прикраси, за його словами, і надалі лишатимуться червоними й жовтими.
1,8 мільйона доларів за різдвяну ялинку
Той, хто хоче крокувати в ногу з модою, має щоразу інвестувати близько 250 євро в прикраси, розповів Ламберц. Але це краплина в морі в порівнянні з 1,8 мільйона доларів, які доведеться викласти тому, хто захоче купити різдвяну ялинку, що складається з 400 діамантів. Знайти таку дорогу красуню можна в одному з ювелірних бутиків у Токіо.
Перші ялинки – привілей заможних
Масовою характеру традиція встановлення і вбрання ялинок набула порівняно недавно. У середньовічній Німеччині прості люди обмежувалися прикрашанням своїх осель лише хвойними гілками, на які чіпляли яблука, печиво, шматочки цукру. Встановити ялинку та ще й по-справжньому вбрати її, наприклад, восковими свічками могли дозволити собі лише багаті родини. Раніше віск коштував дуже дорого. Кажуть, що перша прикрашена свічками ялинка була встановлена в Сілезії в палаці герцогині Доротеї Сибілли в 1611 році. І лише в 19-му столітті, коли винайшли парафін, а в Тюрінгії налаштували промислове виробництво скляних кульок, вбрана ялинка почала ставати доступною й для менш заможних верств населення.
Міжнародний прорив різдвяної ялинки
Згодом німці сприяли світовому поширенню традиції прикрашати на Різдво й Новий рік ялинку. 1840 року принц Альберт Саксен-Кобурґ-Ґотський одружився на своїй кузині Вікторії, королеві Великобританії й Ірландії. А 1848 року в одній з лондонських газет з‘явилося зображення королівської родини навколо ялинки, освітленої свічками і вбраної мініатюрними інструментами й маленькими подарунками. Традиція, яку принц привіз із собою з Німеччини, швидко поширилася в британській імперії. Завдяки німецьким емігрантам про традицію прикрашати ялинку дізналися також у Нідерландах, Росії, Сполучених Штатах. До речі, навіть сьогодні, відправляючись у різдвяну відпустку, багато хто з німців бере ялинку з собою, як правило, штучну, але інколи й справжню.
Наступного року ялинки будуть вбрані в рожеве?
Що ж стосується ялинкових прикрас, то тут сьогодні якихось сталих правил не існує. У Німеччині кожний прикрашає ялинку так, як йому до вподоби. Хоча час від часу простежуються певні тенденції – переважно в кольорі. Цього року серед фаворитів – коричнево-помаранчеві й бірюзові відтінки. Власник магазину ялинкових прикрас у західнонімецькому містечку Моншау Ґідо Ламберц не виключає, що наступного року таким фаворитом може стати рожевий колір. Були роки, коли ялинку прикрашали в усе біле або блакитне. Класичні ж ялинкові прикраси, за його словами, і надалі лишатимуться червоними й жовтими.
1,8 мільйона доларів за різдвяну ялинку
Той, хто хоче крокувати в ногу з модою, має щоразу інвестувати близько 250 євро в прикраси, розповів Ламберц. Але це краплина в морі в порівнянні з 1,8 мільйона доларів, які доведеться викласти тому, хто захоче купити різдвяну ялинку, що складається з 400 діамантів. Знайти таку дорогу красуню можна в одному з ювелірних бутиків у Токіо.