На другий день Нового року у Російському культурному центрі багатолюдно. Новорічний ранок з Дідом Морозом та Снігуркою зібрав дітей з російськомовних родин. У Львові лише у цьому центрі і в ще 5 російських школах вшановують цих новорічних героїв.
У січні у Російському центрі заплановані ще 6 заходів: вечір пам’яті Володимира Висоцького, конференції та концерти.
Голова громадської обласної організації «Російське товариство імені Пушкіна – Російський дім» Ірина Бойко розповіла: «Ми уже в центрі не поміщаємось. Усі хотіли б приходити у неробочий час. У нас пенсіонери приходять зранку, а молодь, діти хочуть бути після 5 години, але ми всіх не можемо помістити».
Єдиний в Україні
Російський культурний центр у Львові – єдиний в Україні, хоча громада не є чисельнішою, аніж у Криму чи в Донецьку. Російська меншина у Львові – єдина з-поміж 15-ти інших, котра має окреме приміщення для свого культурного центру. Розташовується товариство у будівлі 1930 року у престижному старому кварталі Львова.
Голова російського культурного центру Валерій Провозін зазначив: «Більше 14 років як ніхто від влади ні разу не приходив до нас, не поцікавився, не обурився щодо хуліганських дій проти центру, який і зривали, і малювали стіни, і підпалювали, але міліція не розкрила жодного випадку. Нам міська влада не допомогла на приміщення ні однією копійкою. Я неодноразово звертався з листами, і так приходив у мерію і в область».
Ніхто з російських політиків чи бізнесменів теж не пропонував свою допомогу для ремонту приміщення. Генконсульство Росії у Львові порятунок бачить у передачі будівлі на баланс Росії. Оскільки приміщення потребує капітального ремонту, а місцева влада не допомагає. Центр оплачує комунальні послуги за комерційними тарифами. Генконсульство може фінансувати лише культурно-мистецькі заходи. Представники культурного центру кажуть, що вони звільнили б приміщення, якщо товариству запропонує мерія кращі умови навіть в іншому районі міста.
Про передачу будівлі на баланс Росії не може бути й мови
Позиція Львівської міськради щодо Російського центру чітка: про передачу будівлі на баланс Росії не може бути й мови, а грошей на ремонт приміщення в бюджеті немає. Орендар, тобто російська громада, зобов’язані підтримувати приміщення в належному стані, шукати фінансування на свою громадську діяльність самостійно, як дають собі раду українські товариства в Росії та Польщі, вважає заступник мера Василь Косів.
Директор мистецького салону «Гердан» Юрко Бойко зазначає, що Львів до Російського культурного центру має ставитись адекватно як поводить себе Москва щодо Українського центру у Росії.
Юрко Бойко: «Кумедно взагалі звучить, що Росія у Львові буде мати свою власність. Наразі приміщення далі перебуває у комунальній власності міста, але його має утримувати саме товариство, як утримують свої кімнати угорське товариство, польське, яке, на відміну від російського не має свого окремого приміщення».
Уже очевидно, що довкола Російського культурного центру у Львові більше політичного, аніж культурного забарвлення.
У січні у Російському центрі заплановані ще 6 заходів: вечір пам’яті Володимира Висоцького, конференції та концерти.
Голова громадської обласної організації «Російське товариство імені Пушкіна – Російський дім» Ірина Бойко розповіла: «Ми уже в центрі не поміщаємось. Усі хотіли б приходити у неробочий час. У нас пенсіонери приходять зранку, а молодь, діти хочуть бути після 5 години, але ми всіх не можемо помістити».
Єдиний в Україні
Російський культурний центр у Львові – єдиний в Україні, хоча громада не є чисельнішою, аніж у Криму чи в Донецьку. Російська меншина у Львові – єдина з-поміж 15-ти інших, котра має окреме приміщення для свого культурного центру. Розташовується товариство у будівлі 1930 року у престижному старому кварталі Львова.
Голова російського культурного центру Валерій Провозін зазначив: «Більше 14 років як ніхто від влади ні разу не приходив до нас, не поцікавився, не обурився щодо хуліганських дій проти центру, який і зривали, і малювали стіни, і підпалювали, але міліція не розкрила жодного випадку. Нам міська влада не допомогла на приміщення ні однією копійкою. Я неодноразово звертався з листами, і так приходив у мерію і в область».
Ніхто з російських політиків чи бізнесменів теж не пропонував свою допомогу для ремонту приміщення. Генконсульство Росії у Львові порятунок бачить у передачі будівлі на баланс Росії. Оскільки приміщення потребує капітального ремонту, а місцева влада не допомагає. Центр оплачує комунальні послуги за комерційними тарифами. Генконсульство може фінансувати лише культурно-мистецькі заходи. Представники культурного центру кажуть, що вони звільнили б приміщення, якщо товариству запропонує мерія кращі умови навіть в іншому районі міста.
Про передачу будівлі на баланс Росії не може бути й мови
Позиція Львівської міськради щодо Російського центру чітка: про передачу будівлі на баланс Росії не може бути й мови, а грошей на ремонт приміщення в бюджеті немає. Орендар, тобто російська громада, зобов’язані підтримувати приміщення в належному стані, шукати фінансування на свою громадську діяльність самостійно, як дають собі раду українські товариства в Росії та Польщі, вважає заступник мера Василь Косів.
Директор мистецького салону «Гердан» Юрко Бойко зазначає, що Львів до Російського культурного центру має ставитись адекватно як поводить себе Москва щодо Українського центру у Росії.
Юрко Бойко: «Кумедно взагалі звучить, що Росія у Львові буде мати свою власність. Наразі приміщення далі перебуває у комунальній власності міста, але його має утримувати саме товариство, як утримують свої кімнати угорське товариство, польське, яке, на відміну від російського не має свого окремого приміщення».
Уже очевидно, що довкола Російського культурного центру у Львові більше політичного, аніж культурного забарвлення.