У 2008 році на ОБСЄ очікують непрості відносини з Росією

Відносини між ОБСЄ та Москвою були хиткими ще з часу створення організації понад три десятиріччя тому, у розпалі «холодної війни». А нині Росія, яка прагне завоювати повагу до себе як до світової держави, має до ОБСЄ інколи відверто вороже ставлення. В останні дні 2007 року заступник російського міністра закордонних справ Александр Ґрушко оголосив, що його країна збирається скоротити внески до ОБСЄ. Він звинуватив цю організацію серед іншого в тому, що вона «відвертає носа від пропозицій Москви».

«Внески значать більше, ніж просто гроші»

Нині внесок Росії складає 6 відсотків бюджету ОБСЄ, що дорівнює 168 мільйонам євро щороку. Тож навіть значне скорочення російських платежів не має позначитися на дієздатності організації.

Водночас речник ОБСЄ Мартін Несірки вказує, що внески значать більше, ніж просто гроші: «Вклад кожної країни, чи то Сан-Марино, чи то Сполучених Штатів, важливий, адже він свідчить про зобов‘язання перед організацією. Внесок Російської Федерації є, звичайно, важливим з погляду грошей, але символічно він також має значення».

Втім, російське рішення скоротити платежі вписується в нинішню дискусію про бюджет ОБСЄ на 2008 рік, який мають ухвалити пізніше, адже 56 членів організації так і не дійшли згоди з цього питання. Однак міністерство закордонних справ Росії також звинувачує ОБСЄ в упередженості щодо певних країн-членів. Тож не залишається сумнівів у політичному підґрунті реплік до ОБСЄ з Москви.

Російський політолог Євгеній Волк з цього приводу зауважив: «Це головним чином пов‘язано із спостереженням ОБСЄ за виборами як у Росії, так і в інших колишніх радянських країнах. Скорочуючи свій внесок, я думаю, Росія хоче висловити незадоволення діяльністю ОБСЄ і чинити тиск на організацію».

Політичні події в Україні і Грузії також дали привід Москві для звинувачення ОБСЄ

Минулими роками Москва звинувачувала ОБСЄ в тому, що спостерігачі за виборами з її Офісу з демократичних інституцій і прав людини допомагали привести до влади прозахідних лідерів в Україні і Грузії. Наприкінці 2007 року виборча тема знову з‘явилася на порядку денному: так, ОБСЄ спершу відмовилася надсилати своїх спостерігачів на парламентські вибори в Росії. Основною причиною відмови організація назвала затримку з одержанням запрошення з російського боку. Однак відомо, що Москва перед цим оголосила, що зменшує кількість спостерігачів від ОБСЄ з 400 до 70. Очевидно, що скорочення спостережної місії майже у 6 разів мало б позначитися на її здатності працювати.

Існує і багато інших питань, з яких ОБСЄ і Росія мають різні погляди. Це – питання незалежності Косова, військова кампанія Москви проти повстанців у Чечні. Росія незадоволена роллю ОБСЄ як спостерігача за дотриманням прав людини і демократії у Східній Європі та Центральній Азії – ці регіони Москва й досі розглядає як власну сферу впливу. А ОБСЄ була збентежена тим, що Росія призупинила минулого року участь у Договорі про звичайні збройні сили в Європі. З наближенням російських президентських виборів і підготовкою Косова до проголошення незалежності тертя між Москвою та ОБСЄ мають тільки зрости. Фінляндія, яка головує в організації цього року, має переконати ОБСЄ проводити жорсткішу лінію щодо свого непокірного сусіда.