Дідух символізує дух предків |
(RadioSvoboda.Ua) |
Поряд із «дідухами» на Прикарпатті домівки на Різдво прикрашали «павуками» з соломи. Процес виготовлення їх розпочинався ще влітку, коли жито чи пшениця стиглі. Тоді стебла тверді, не так ламаються. Їх чистили, сортували. Перед виготовленням взимку замочували в гарячій воді, щоб розмокли. А тоді з соломки робили трикутники і чіпляли один до одного.
Такі павуки можна робити різних розмірів, від поруху повітря вони крутяться |
(RadioSvoboda.Ua) |
«Павуки» – це не просто прикраса. Катерина Андрусів із Рогатина, яка лікар за фахом, розповіла: Катерина Андрусів: «Взагалі вважають, що «павук» – це є пам’ять роду. Тому центр «павука» – це є наші дідусі, бабусі, дальше до них чіпляються діти, дальше внучки, правнуки. І можна його до безконечності робити, такий «павук».
Катерина Андрусів веде гурток з виготовлення іграшок у школі естетичного виховання. Разом із дітьми роблять понад 20 видів «павуків». Адже у кожному селі вони мають свої особливості. Приміром, у Рогатині їх прикрашають кольоровим папером, квіточками, у Пукові обмотують кольоровим папером дерев’яні палички, у Васючині прикрашають горішками у фользі – «золотцем», пір''ячком.
До дідухів і павуків - ще й такі вироби з соломи |
(RadioSvoboda.Ua) |
Колись «павук» заміняв ялинку
«Павуки», як і «дідухи», мали своє місце в галицьких хатах на час Різдвяних свят.
Катерина Андрусів: «Колись в селі «павук» заміняв ялинку. Його чіпляли на кінській волосинці до сволока, в селі це називали трам. І він крутився від подиху повітря, виблискував таким золотом. В останній час це була традиція забута, почали робити ялинки. Я з дітьми проповідую, що краще робити «павуки». Тому що такі «павуки», трошки модернізовані, вони дуже гарно вписуються в сучасний інтер’єр. Крім того, ми зекономимо багато живих дерев».
В давнину шанобливішим було ставлення до природи, до тих же ялинок. Можливо, з таких дитячих гуртків і виставок відродяться і давні традиції.