130 років від народження поета-модерніста Василя Пачовського

Син священика Василь Пачовський народився 12 січня 1878 року у селі Жуличах на сході Львівщини. Він навчався у гімназіях у Золочеві та Львові і в університетах у Львові та Відні, а після завершення навчання вчителював у львівських гімназіях.

23 років Пачовський видав свою першу збірку віршів «Розсипані перли». Згодом він якось зауважив, що для його творчості найбільше значення мають Біблія, твори Шекспіра та народні пісні. А 1907 року Пачовський став співзасновником і одним із лідерів мистецької групи «Молода Муза», учасники якої майже щодня збиралися у приміщенні кав’ярні «Монополь» у центрі Львова.

«Там, де в зорях море грає В рубіновім блиску гір, Цілувала в човні чорнім Мене люба, краща зір».

Крім лірики, Пачовський писав також драми, кіносценарії, лібрето опер, вірші для дітей та історичні новели. Для постановки в театрі його драми «Сонце Руїни» інший поет «Молодої Музи» Степан Чарнецький написав пісню «Ой, у лузі червона калина». З початком Першої світової війни вона стала гімном Січових Стрільців.

Сам Пачовський під час війни вчителював у таборах для військовополонених українців. Після війни він редагував журнал «Народ», викладав у гімназіях Ужгорода, Берегового, Перемишля, Львова, а також у Львівському університеті. Василь Пачовський помер у Львові 5 квітня 1942 року.

«Від Кавказу по Сян лиш один буде лан, Його власником – нарід цілий. Спільна праця і край, блисне воля і рай – України вінець золотий!»