Офіційною причиною перегляду Казахстаном умов роботи міжнародного консорціуму було чергове перенесення термінів здачі в експлуатацію родовища Кашаган з 2008 до 2010. Також були й інші фінансові причини, зокрема, казахський уряд вимагає виплати консорціумом Аґіп неустойки за зростання кошторису витрат майже у два з половиною рази.
У неділю до глибокої ночі тривали переговори між прем’єр-міністром Казахстану Карімом Масімовим і топ-менеджерами іноземних компаній, які розроболяють Кашаган (в «Аґіп» входять: «Ені» – головний оператор, «Тотал», «ЕксонМобіл», «Шелл», «КонокоФіліпс», «Інпекс» і «Казмунайгаз»). Обговорювалося підвищення долі «КМГ» з 8 до 17 відсотків за рахунок зниження участі інших учасників.
Західні компанії погоджуються на поступки
Відомий казахський політолог Досим Сатпаєв вважає, що у Казахстану за останні роки, особливо з 2002 року, з’явилися можливості вибирати серед міжнародних партнерів саме в енергетиці: «Зараз, окрім західних компаній, в Казахстані хочуть працювати компанії із зовсім інших частин світу. Наприклад, китайські компанії, російські, активно намагаються проникнути індійські компанії. Тобто, у Казахстану з’явилася можливість вибирати, і вибирати також альтернативні маршрути. Це, звичайно, розв’язало руки керівництву країни і зробило їхнє поле для маневрів ширшим. Тому вони почали менше церемонитися з крупними західними компаніями, розуміючи, що у будь-якому випадку ті не збираються йти з Казахстану».
Відомо також, що більшість учасників міжнародного концерну «Аґіп» уже погодилися на поступки. У неділю остання «непокірна» компанія зі США «ЕксонМобіл» також припинила чинити опір і погодилася на зменшення своєї частки на користь «Казахмунайгаз».
Досим Сатпаєв переконаний, що держава дотиснула західні компанії: «Я думаю, що найшвидше справа йде до поступок західних компаній із цього консорціуму. Вони готові віддати частину своїх акцій «Казмунайгазу». До кінця січня все буде вже чітко й зрозуміло щодо майбутнього цього проекту».
Стало також відомо, що члени міжнародного консорціуму погодилися відшкодувати Казахстану і неустойку в сумі 4 мільярди доларів США. Чимало експертів вважають, що справа йде до того, що було з російським проектом «Сахалін-2», тобто до збільшення в Кашагані частки державної компанії до контрольної.
У неділю до глибокої ночі тривали переговори між прем’єр-міністром Казахстану Карімом Масімовим і топ-менеджерами іноземних компаній, які розроболяють Кашаган (в «Аґіп» входять: «Ені» – головний оператор, «Тотал», «ЕксонМобіл», «Шелл», «КонокоФіліпс», «Інпекс» і «Казмунайгаз»). Обговорювалося підвищення долі «КМГ» з 8 до 17 відсотків за рахунок зниження участі інших учасників.
Західні компанії погоджуються на поступки
Відомий казахський політолог Досим Сатпаєв вважає, що у Казахстану за останні роки, особливо з 2002 року, з’явилися можливості вибирати серед міжнародних партнерів саме в енергетиці: «Зараз, окрім західних компаній, в Казахстані хочуть працювати компанії із зовсім інших частин світу. Наприклад, китайські компанії, російські, активно намагаються проникнути індійські компанії. Тобто, у Казахстану з’явилася можливість вибирати, і вибирати також альтернативні маршрути. Це, звичайно, розв’язало руки керівництву країни і зробило їхнє поле для маневрів ширшим. Тому вони почали менше церемонитися з крупними західними компаніями, розуміючи, що у будь-якому випадку ті не збираються йти з Казахстану».
Відомо також, що більшість учасників міжнародного концерну «Аґіп» уже погодилися на поступки. У неділю остання «непокірна» компанія зі США «ЕксонМобіл» також припинила чинити опір і погодилася на зменшення своєї частки на користь «Казахмунайгаз».
Досим Сатпаєв переконаний, що держава дотиснула західні компанії: «Я думаю, що найшвидше справа йде до поступок західних компаній із цього консорціуму. Вони готові віддати частину своїх акцій «Казмунайгазу». До кінця січня все буде вже чітко й зрозуміло щодо майбутнього цього проекту».
Стало також відомо, що члени міжнародного консорціуму погодилися відшкодувати Казахстану і неустойку в сумі 4 мільярди доларів США. Чимало експертів вважають, що справа йде до того, що було з російським проектом «Сахалін-2», тобто до збільшення в Кашагані частки державної компанії до контрольної.