Ні пилинки у квартирі! Таке гасло сповідує мало не кожна італійська родина. Велике чи маленьке помешкання, але знайти час для його прибирання – це святе.
Не буває і дня, щоб синьйора Мануелла не взялася за ганчірку чи за віника. Її триповерхова квартира вимагає постійного догляду, каже господиня, та генеральне прибирання вона влаштовує раз на тиждень. Паркет вилискує, ніби щойно постелений, срібні тарілі двадцятилітньої давнини сяють на антикварному комоді, як дзеркальця. Порядок в оселі – суттєва річ не тільки для сім’ї. Дуже важливо справити гарне враження, якщо xтось завітає до хати.
Пані Мануелла розповіла: «Ми живемо більше заради родини та власної оселі. Іноземці по-іншому, я чула, що для німців головне – робота, а потім, можливо, не мають допомоги для прибирання. Але італійці є такими, і це у нас з дитинства закладено: спочатку дім, порядок у квартирі, а далі робота та все інше».
Чепурними вважаються також іспанці. Вони, як і мешканці Італії, беруться за праску щонайменше тричі на тиждень. Найменше часу домашній роботі приділяють шведи, німці і британці. У Великобританії після заборони куріння у публічних місцях з’явився додатковий мотив рідше вмикати пральну машинку, бо ж одяг не віддає димом, тому не потребує частого прання.
Попит на послуги хатніх робітниць великий, зокрема, з України
Пристрасть італійців до порядку і чистоти у домі, певно, пояснює великий попит на послуги хатніх робітниць. Щоб не перевтомлюватися і краще впоратися з домашніми справами, італійські жінки – працюють вони чи ні – завжди кличуть когось на допомогу. Кажуть, що надто охайні і порядні у цьому плані працівниці з України, тому їх охоче запрошують до осель і зазвичай довіряють у роботі.
За годину хатнього прибирання платять в середньому 8 євро, розповіла житомирянка Марина: «У них (італійців) прання і прасування на першому місці. Деякі наші жінки розказують, коли господиня перевіряє роботу, то часом буває невдоволена: то їй не сподобалося, як ванна вимита, значить, треба перемити, бо крани мають блищати. Але зі мною такого не траплялося. За власними спостереженнями, порівняно наші жінки дуже-дуже роботящі, їм ціни немає! А італійки працюють не так, як ми, бо їх чоловіки цінують».
Правила дотримання чистоти працюють зовсім навпаки, коли італієць виходить за поріг свого дому. На вулиці у житловому кварталі слід бути пильним: то тут, то там ризикуєш вступити в екскременти собак. Менталітет італійця такий: приватна власність – понад усе, а решта довкола за принципом «моя хата скраю...».
Не буває і дня, щоб синьйора Мануелла не взялася за ганчірку чи за віника. Її триповерхова квартира вимагає постійного догляду, каже господиня, та генеральне прибирання вона влаштовує раз на тиждень. Паркет вилискує, ніби щойно постелений, срібні тарілі двадцятилітньої давнини сяють на антикварному комоді, як дзеркальця. Порядок в оселі – суттєва річ не тільки для сім’ї. Дуже важливо справити гарне враження, якщо xтось завітає до хати.
Пані Мануелла розповіла: «Ми живемо більше заради родини та власної оселі. Іноземці по-іншому, я чула, що для німців головне – робота, а потім, можливо, не мають допомоги для прибирання. Але італійці є такими, і це у нас з дитинства закладено: спочатку дім, порядок у квартирі, а далі робота та все інше».
Чепурними вважаються також іспанці. Вони, як і мешканці Італії, беруться за праску щонайменше тричі на тиждень. Найменше часу домашній роботі приділяють шведи, німці і британці. У Великобританії після заборони куріння у публічних місцях з’явився додатковий мотив рідше вмикати пральну машинку, бо ж одяг не віддає димом, тому не потребує частого прання.
Попит на послуги хатніх робітниць великий, зокрема, з України
Пристрасть італійців до порядку і чистоти у домі, певно, пояснює великий попит на послуги хатніх робітниць. Щоб не перевтомлюватися і краще впоратися з домашніми справами, італійські жінки – працюють вони чи ні – завжди кличуть когось на допомогу. Кажуть, що надто охайні і порядні у цьому плані працівниці з України, тому їх охоче запрошують до осель і зазвичай довіряють у роботі.
За годину хатнього прибирання платять в середньому 8 євро, розповіла житомирянка Марина: «У них (італійців) прання і прасування на першому місці. Деякі наші жінки розказують, коли господиня перевіряє роботу, то часом буває невдоволена: то їй не сподобалося, як ванна вимита, значить, треба перемити, бо крани мають блищати. Але зі мною такого не траплялося. За власними спостереженнями, порівняно наші жінки дуже-дуже роботящі, їм ціни немає! А італійки працюють не так, як ми, бо їх чоловіки цінують».
Правила дотримання чистоти працюють зовсім навпаки, коли італієць виходить за поріг свого дому. На вулиці у житловому кварталі слід бути пильним: то тут, то там ризикуєш вступити в екскременти собак. Менталітет італійця такий: приватна власність – понад усе, а решта довкола за принципом «моя хата скраю...».