| ГЛАС НАРОДУ: |
 Яким би ви хотіли бачити Великий герб України? |
 Владислав Сергійович, пенсіонер: - Треба, щоб на ньому було слово «Україна», а оформлення вже нехай фахівці роблять. |
 Марія, архітектор:- Має бути щось українське, пов’язане з традиціями. |
 Анатолій, інженер:– Таким, яким він є зараз, малий. Цього достатньо, навіщо плодити герби? Кому це потрібно? |
 Валентина, економіст:- Бажана якась спокійна символіка – наприклад, пшениця, калина. |
 Анатолій, будівельник:- Так ми ж маємо герб! Більше не потрібно. |
Поки є лише Малий Герб
держави«Все залежить від якості проекту, а якість – це найскладніше. Можуть набрати 100 варіантів, а отримати, на жаль, те, що не пройде через Верховну Раду. Дуже мало фахівців цієї справи. Новий конкурс оголошений і створена комісія, яка розглядає ескізи. Члени комісії, зокрема, віце-прем’єр Іван Васюник та міністр культури Василь Вовкун».
Зі свого боку історик Юрій Савчук не погоджується з тим, що вибір якісних ескізів обмежений. Пан Савчук пропонував один із проектів, над яким працювала група вчених. Він виглядає таким чином: тризуб – у центрі (як символ Київської Русі), козак із мушкетом (данина Війську Запорізькому), а також лев (символ Галицько-Волинського королівства). Юрій Савчук – про зволікання депутатів:
«Проект Великого Державного Герба у вигляді закону вносився на розгляд парламенту двічі. Це питання потребувало узгоджень, компромісів. Воно не стосувалось якихось матеріальних інтересів. Проект закону вносився, але до нього не доходили руки. Законопроект, який не розглядався депутатами одного скликання, не може розглядатися депутатами іншого скликання. Потрібно було його повертати до Кабміну, повторно його вносити».
Державний герб — один із чотирьох офіційних символів України разом із прапором, гімном та Конституцією. Складається він із Малого та Великого гербів. Малий (Тризуб) депутати затвердили ще 19 лютого 1992 року. А Великий досі чекає своєї черги. Про це — філософ Сергій Грабовський:
«Малий Герб виник суто прагматично. Аргументи Кравчука і Плюща при його затвердженні в 1992-му році були такими: є держава, потрібен же хоч якийсь герб цієї держави. Давайте затвердимо, бо інакше ані паспортів, ані документів для виїзду за кордон. А от Великий герб – тут уже значно більше культурної та ідеологічної складової».
Чи буде конституційна більшість для герба?
Якщо створена при уряді комісія успішно завершить конкурс на кращий ескіз Великого Державного Герба, остаточне рішення залишиться за народними депутатами. За 20-ю статтею Конституції, закон про Великий герб держави можна приймати не менш як двома третинами парламенту, кожен голос матиме значення. «Яким би Ви бажали бачити Великий державний герб?», поцікавилися ми сьогодні у депутатів від двох протилежних політичних таборів. Представник Блоку Юлії Тимошенко Володимир Яворівський ознайомився уже з понад сотнею ескізів:
«Версій цього герба України тільки я бачив більше сотні. Навіть, якби вишикувати всі ці проекти (і самодіяльні, і професійні), основний стрижень, основна ідея сьогодні вже абсолютно зрозумілі для українського суспільства. Епіцентром Великого Державного Герба має бути тризуб!»
А депутат-комуніст Олександр Голуб по-іншому уявляє собі Великий Герб держави. І пропонує, зокрема, серп і молот, як його складові. Олександр Голуб:
«Варто врахувати той радянський період, який все ж таки був, і завдяки якому було створено потужний економічний потенціал нашої держави. Я думаю, що певні елементи герба Української Радянської Соціалістичної Республіки мали б увійти і в герб сучасної України. Вважаю, що серп, молот, хліб, те, що характеризує Україну, характеризує труд, могли б увійти».
У 20-й статті Конституції також ідеться про те, «що Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького…»
Експерт-геральдист Олекса Руденко сумнівається, що народним депутатам вдасться швидко ухвалити Великий Державний герб:
«У нас немає конституційної більшості на левову частку питань буття, в тому числі стосовно Великого Державного Герба. Хіба що всім депутатам настільки набридне тяганина і з’являться цікавіші теми для дискусій та зіткнень, що парламентарі спокійно ухвалять будь-який варіант Великого Державного Герба. Хоча я сумніваюся. Адже це така сфера, де всі депутати вважають себе експертами».
У Латвії тяганини з гербами не було
Тим часом у колишній республіці колишнього СРСР Латвії є не один, не два, а три державні герби. Докладніше про це – ризька кореспондентка Радіо Свобода Людмила Пилип.
«Зараз у Латвії є Великий, Малий доповнений і Малий герб. Великим гербом може користуватися президент, парламент, прем’єр-міністр і дипломатичні представництва країни. Малим доповненим дозволено послуговуватися іншим державним інституціям. А Малий можна побачити надрукованим на документах латвійських навчальних закладів».
Проблем із ухваленням усіх трьох гербів у Латвії не виникало.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: