Доступність посилання

ТОП новини

Котлован: наскільки безпечне спорудження будинку біля Жовтневої лікарні у Києві?


Наталка Коваленко, Надія Шерстюк Санітарно епідеміологічна служба Києва дала добро на продовження будівництва офісного центру по вул. Шовковичній біля столичної Жовтневої лікарні. Проте громадські активісти міста наполягають, що тут під землею вірогідно є останки людей, що у вісімнадцятому столітті померли від сибірки та чуми. Що кажуть на це медики і на яких підставах санітарна служба дозволила споруджувати будинок? Чи є тут порушення законодавства?

На яких підставах санітарна служба дозволила споруджувати будинок?

Відомості про кладовища з небезпечними хворобами ще треба довести, кажуть у санстанції Києва. До того ж аналіз ґрунту, який медики взяли з ділянки, де розпочате будівництво, не виявив збудників сибірки або чуми, говорить Лариса Колос, заступник головного лікаря санітарно-епідеміологічної служби Києва.

«Для того, щоб запобігти найменшим укладенням усі земляні роботи, які будуть проводитися, мають проводитися у присутності наших фахівців для того, щоб ми мали достовірну інформацію. Кожних півметра буде проводитись обстеження ґрунту. Проводяться також і інші заходи, які дозволять локалізувати збудник у випадку, якщо буде хоча б найменша підозра».

Що зараз відбувається на будівництві?

На місці будівництва побувала кореспондентка радіо Свобода Леся Бакалець.

Між парком ім. Богомольця над Жовтневої лікарнею довга смужка землі, огороджена яскраво-синім парканом. Ширина її не більше 50 метрів. Ось тут, за словами мешканців сусідніх будинків, і мають будувати багатоповерхівку.

Вахтер Микола Іванович працює поряд в Інституті імені Богомольця і вже давно спостерігає за цією будівельною епопеєю. Каже, декілька разів і підписи проти збирали, і суди не раз вигравали. Але наприкінці минулого року з’явився паркан, правда, будівельну техніку не завезли – люди не дали. Микола Іванович не виключає, що під парком та майбутнім будівельним майданчиком – могильник 19 століття:

«Цей парк підсипався, може, ми й стоїмо зараз на могильнику, тут ховали тих, хто хворів на чуму, сибірку, холеру».

У деяких місцях між парканом та корпусом поліклініки три метри. Тому медиків більше хвилює не ймовірне захоронення – це ще треба довести. Бояться, потужного будівництва корпус може не витримати:

«Останні дані – що з поліклінікою нічого не будуть робити. Будівлі близько 130 років, тому, коли будуть забивати сваї, статися може будь-що».

Хто збирається будувати – медики не знають, кажуть на спецодягу охоронців написано «Житлобуд», а на паркані загадкові літери «СУППР». Ні техніки, ні ознак якихось робіт на територія поки що не видно. Єдине – вирубали всі дерева, поставили охоронну будку та два біотуалети. А раніше тут, пригадують медики, бігали білочки та літали снігурі.

Замовник будівництва запевняє...

Генеральний директор компанії-замовника Валентин Земляков запевнив Радіо Свобода, що виконають усіх приписи санітарних епідеміологів:

«Будуть придбані комплекти спецодягу, які там написано. Будуть виділені ділянки, де буде складуватися земля, котра буде впресовуватись, вона не буде вивозитись із території цієї ділянки, де буде будуватися будинок. Але на поточний час ми ще не почали виконання будівельних робіт».

Наразі в Україні налічується більше 10 000 місць, де заховані залишки померлих від сибірки тварин. Для довкілля і людей вони є безпечними, запевняє епідеміолог Віктор Марієвський.

«Холери так, як і чуми, там немає. Для того, щоб людина захворіла на сибірську виразку, цей збудник повинен безпосередньо потрапити в кров. Дуже часто хворіли люди, які розробляють тушу хворої тварини».

Чи є історичне підтвердження цим фактам?

Престижний нині столичний район Липки, де споруджується ця багатоповерхівка, у 18 столітті був нежилим. Тоді там зводили Печерську фортецю, отже, не можна навіть припустити, що це місце могли виділити під інфекційний могильник, каже історик Віктор Кіркевич.

«Ніяких хворих там не ховали. Там навіть цвинтаря не було. У 18 столітті там будували Печерську фортецю. Зараз на її території міститься лікарня. Навкруги фортеці нічого не можна було будувати, тим паче хоронити. Це вигадки для того, щоб не будували будинок».

Померлих пацієнтів Жовтневої лікарні все ж таки ховали на території шпиталю, на думку письменника, києвознавця Сергія Грабаря. Однак, він зазначає, що тут не йде мова про небезпечні інфекційні недуги, як то чума або сибірка. Питання в тому, що недопустимо в принципі будувати офісний центр біля лікарні, для цього треба шукати інше місце.

«Людей, які не мали свого притулку, як правило, ховали інколи на території лікарні. Там спеціально були відведені місця. Як правило, люди помирають від хвороб, дуже мало хто помирає від старості. А будувати на території цієї лікарні в плані етичному не варто».

Що говорить закон?

З психологічної точки зору проблема і справді існує, погоджується з паном Грабарем юрист Павло Об’єдков, адже важко жити чи працювати на місці, де страждали чи помирали від недуг. Проте, він вважає, що з правового погляду все законно.

«Якщо санітарний висновок говорить, що все безпечно і всі документи в порядку, то все законно, звичайно. Мало що колись було. У такому місті як Київ, мабуть, на кожному квадратному метрі була купа неприємностей».

Один із противників будівництва лікар Ольга Богомолець впевнена, що тут є пряме порушення закону:

«За українським законодавством будувати житлові будинки на території лікарні не можна. Це охоронна зона парку. Якщо на південній стороні парку в притулок до дерев будувати 17-поверховий будинок, то сонця в парк поступати не буде і парк поступово загине. Я знаю. Що в дитинстві я знаходила там черепи, за що була дуже наказана».

Столичні епідеміологи дозволили зводити сучасну багатоповерхівку, але за суворих дезінфекційних умов. Рішенням головного санітарного лікаря столиці, забудовник повинен забезпечити проведення земельних робіт у присутності і під контролем посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Аудіозапис програми. Перша частина:

Аудіозапис програми. Друга частина:
XS
SM
MD
LG