Доступність посилання

ТОП новини

Кому дати більше влади на місцях - Президенту чи громаді?


           Слухати: Щоб зберегти аудіо-файл на Ваш комп''ютер для подальшого прослуховування, слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку «завантажити» та вибрати «Save Target As...» або «Зберегти Об''єкт Як...» та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Ведуча: Юлія Жмакіна
Гості Свободи: Ольга Бондар - народний депутат (БЮТ), перший заступник Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; Зорян Шкіряк – депутат Київради (НУНС); Марина Герасименко – глава Смілянської РДА; Андрій Садовий – мер міста Львова (телефоном)

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

Юлія Жмакіна: Судячи з того, що профільний комітет буквально завалений, 119 законопроектів у нього на розгляді лежить, то, очевидно, для всіх політичних сил реформа місцевої влади на часі.

Чи не помиляюся я?


Ольга Боднар: Реформа вже давно стоїть на часі, просто, на жаль, депутати попереднього скликання не змогли зайнятися цієї реформою. Треба було це робити набагато раніше для того, щоб зробити децентралізацію влади, для того, щоб саме таким чином відбувалася побудова нашої держави, що все має вирішуватися на місцях, а не спускатися зверху донизу.

Колись була Москва, їй було зручно так керувати СРСР. На сьогоднішній момент у нас незалежна, демократична, вільна держава, треба міняти ті устої, будемо казати, які залишилися нам ще з минулих років. Нам треба зробити так, щоб громада відчувала себе власником своєї території, власником свого майна і вирішувала ті проблеми, які є для неї нагальні.

Наскільки я зрозуміла із законопроекту, поданого Президентом про місцеві адміністрації, Віктор Ющенко воліє рухатися в іншому напрямку.

Наприклад, зараз голови місцевих адміністрацій призначаються Президентом за поданням Кабміну на термін його повноважень, а він пропонує на 5 років. Тобто, ті люди, яких він призначить, будуть і той термін, який він, наприклад, не буде Президентом. Це лише елементи цього законопроекту подаю.

Також більше контролюючих функцій надається головам адміністрацій над радами. Можуть зупинити, наскільки я розумію з цього законопроекту, рішення якоїсь ради.

Тобто, явно рух йде в іншому напрямку, ніж Ви, пані Ольго, щойно сказали.


Ольга Боднар: Там у законопроекті, звичайно, є багато таких норм, з якими не одностайно погодяться народні депутати. Я думаю, що коли він буде розглянутий в залі і буде прийнятий, я думаю, максимум у першому читанні, то там будуть вноситися поправки, зміни.

Але стосовно тих зауважень, які Ви щойно озвучили, то якраз державна адміністрація над радами буде контролювати тільки в плані щодо дотримання законів і Конституції, в тому розрізі, як це передбачене Конституцією на сьогоднішній день. Це якраз мене не хвилює настільки, щоб залякати.

Я сказала б, що треба буде уважно дивитися, яким чином там буде відбуватися співпраця цих двох органів: адміністрації і місцевого самоврядування. Тут треба дивитися, щоб не перегнув ніхто, як то кажуть, тому що ми закони приймаємо не під конкретно Іванова, Петрова, Сидорова, а ми приймаємо закони на віки. Хотілося б, щоб закони були сталі, щоб люди вже звикали до їх норм, знали, як то буде відбуватися.

Пані Мар’яно, а Вам, наприклад, симпатичні такі пропозиції Президента, якими Ваша роль, Ваша вага віртуальна, я маю на увазі, в районі лише збільшиться, тобто Ви зможете зупиняти дії депутатів, Ви зможете бути сильнішою в районі, зрештою?

Мар’яна Герасименко: Нам, напевне, неварто говорити про те, хто буде сильнішим чи слабшим...

Ну, є законопроект, вибачте, який буде винесений, за словами пані Ольги, на парламент.

Мар’яна Герасименко: Я з Вами згодна, що є законопроект. Тим більше мені приємно, що я певною мірою до нього дотична, тому що після наради в Секретаріаті Президента була створена група, до складу якої входила в тому числі і я, я є в числі авторів, які готували цей законопроект. Правда, він потім був доопрацьований іншими фахівцями. Можливо, з’явилося щось нове. От саме ті посилюючі функції ми виписали навіть трохи слабше.

Питання в тому, що нам треба, як правильно каже пані Ольга, не готувати законопроекти, закони під певну особистість, ми повинні готувати правила гри в державі, баланс інтересів.

Чому ми так боїмося, що десь будуть підсилені контрольні функції? Це нормальна практика інших країн. У тій самій Польщі посада, яка еквівалентна посаді голови адміністрації в Україні, він має право зупиняти акти органів місцевого самоврядування на рівні наших сільських голів (тобто, я просто перевожу в наші аналогії), на рівні рад, якщо вони суперечать нормам чинного законодавства. Тобто, ці люди мають повноваження аналізувати на відповідність до вимог закону. Він не може ж зупинити просто так, бо йому так заманулося.

Однозначно потрібні ці контрольні повноваження, тому що давайте згадаємо, скільки було навіть у 2006 році достатньо цікавих рішень по мові, які не належали до компетенції ради. Хтось має ж на це впливати.

Бачите, мова, НАТО... До речі, вчора Севастопольська міськрада ухвалила знову, що Севастополь – це територія без НАТО.

Мова, НАТО... Це виглядає іграшками на тлі питань земельних і майнових, чим відзначилися місцеві депутати.

Пане Зоряне, може, дійсно треба підсилити статуси, підсилити роль представників Президента на місцях, щоб зупинити цей вал скандалів просто довкола роздачі землі?


Зорян Шкіряк: Це суцільний «дерибан» за великим рахунком, який може відбуватися, зокрема, і на місцях, і, безперечно, в Києві.

Знаєте, я можу тут говорити в даній ситуації з точки зору огляду на ситуацію в Києві. На сьогоднішній день Київ має окрему законодавчу базу. У даній ситуації я все-таки говорив би, маючи на увазі, що в місті Києві обраний мер міста виконує обов’язки і голови державної адміністрації, тобто очолює виконавчий орган безпосередньо.

Безперечно, в Києві з цього моменту виникають досить великі проблеми. Це стосується, зокрема, і тих рішень, які приймаються, оскільки сьогодні промерська більшість, проводячи любі, в тому числі і в частині дотримання законодавства, подекуди і незаконні рішення, не може бути підконтрольною знову ж таки виконавчому органу і голові виконавчого органу, оскільки він є сам собі господар.

Одна з пропозицій, які розглядаються у ВР, якщо я не помиляюся, також є зміни до закону «Про столицю України – місто-герой Київ» у частині розведення цих двох посад.

Скажіть, будь ласка, треба підсилювати президентських представників на місцях чи ні?

Зорян Шкіряк: Я в даній ситуації можу бути необ’єктивним, бо я все таки представник «НУ» і представник президентської політичної сили. За тих умов, в яких ми сьогодні є, безпосередньо потрібно мати контрольні функції, оскільки те, що відбувається сьогодні і на місцях, подекуди не підпадає під жодні, скажімо так, якісь мірки моралі...

Слухайте, якщо не підпадає, то є правоохоронні органи. До чого тут...

Напевне, правильно пані Мар’яна казала про те, щоб ближче йти до статусу префектів, як це на Заході, коли лише контролюються загальнонаціональні програми узгодження з законами, з загальнодержавними рішеннями депутатів. Зараз Ви говорите фактично про кримінал, я так розумію.


Зорян Шкіряк: Звичайно. І фактично про кримінал, і кримінал у буквальному розумінні цього слова.

До речі, хочу Вам сказати, я думаю, що й місто Київ цим відзначилося. Звичайно, я не можу бути тут фахівцем з точки зору роботи органів прокуратури і внутрішніх справ. Але як людина, яка постійно перебуває в цьому процесі, — такі думки лунають постійно.

Я просто хочу сказати, що дуже велику роль на сьогоднішній день має те, що ми все-таки йдемо до європейської моделі, ми намагаємося бути в Європі. Тому для нас сьогодні основною задачею є чітко йти по схемі, яка існує у всіх без винятку цивілізованих і розвинутих європейських країнах, де саме місцеві органи мають навіть власні парламенти...

Де популярні місцеві референдуми.

Зорян Шкіряк: Суть питання полягає в одному: владу на місцях має мати територіальна громада.

Пані Ольго, так виглядає, що Юлія Тимошенко відклала чи відмовилася від ідеї перезавантажити Київраду і пана Черновецького. Вона обіцяла, здається, в космос його запустити.

Ольга Боднар: Я думаю, що це буде в обов’язковому порядку здійснено. Свідченням тому є, по-перше, законопроект, підготовлений моїми колегами з БЮТ стосовно створення тимчасової слідчої комісії по діях Черновецького.

Крім того, у нас на комітеті ухвалене рішення створити робочу групу, яка буде розслідувати або перевіряти ті факти, наведені численними зверненнями до нас громадських організацій. Цю групу очолюю я. Ми теж будемо перевіряти і давати свої висновки, чи вони відповідають дійсності. Йдеться про ті некваліфіковані дії нашого мера міста Києва, які стосуються і комунальних тарифів, і відсутності його зв’язку з громадою, і багато-багато таких фактів, які є опротестовані в суді.

На сьогоднішній момент грандіозний скандал стосовно земельного питання...

А от у цей час прокуратура Києва перекваліфіковує кримінальну справу, порушену за фактом шахрайства чиновниками КМДА у справі про зловживання службовим становищем. Йдеться якраз про земельні справи.

Ольга Боднар: Так.

Щодо попереднього, то затримка за тими страйкарями, які стоять під трибуною і не дають нормально працювати ВР.

Ваш колега по парламентському комітету Анатолій Матвієнко вчора заявив, що виборів у Києві і Харкові не буде раніше березня 2009 через те, що не можна робити вибори заради виборів, оскільки в Конституції в розділі про місцеве самоврядування немає змін. Йдеться про зміни, які б обмежили вплив держадміністрацій на місцеві ради.

Ольга Боднар: Він має право мати свою думку і висловлювати її. Але як член комітету він разом зі мною голосував за створення тимчасової слідчої комісії що по Харкову, що по Києву, а також про створення тієї робочої групи, про яку я Вам сказала, що я очолила...

Ми зараз говоримо про те, що в Києві і, можливо, в Харкові ці вибори мають пройти раніше. Причому, в місті Києві за пілотним варіантом...

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG