Голова міської громадської організації Націоналістичного Руху України Анатолій Мартиненко зауважив: «Бандера – це є титульна особа нації. І як би хто до нього не ставився з недругів, але це людина, яка не співпрацювала з німцями, воювали і з совецькими, і з гітлерівськими завойовниками. І тому ми вважаєм, що не може бути на краю міста пам’ятник Степану Бандері. А я скажу, що тут сплелися три причини. Перша причина – антиукраїнці, як я їх називаю, які кажуть: «ми не допустимо, щоб пам’ятник був у центральній частині міста». Другі кажуть: «Івано-Франківськ є європейське місто, куди будуть приїжджати туристи з Західної Європи, і не годиться, щоб вони бачили в центральній частині міста провідника націоналізму». І третє – я вважаю, що це найголовніша причина – бо закладено у бюджетні кошти, використати 15 мільйонів гривень. Це ж величезна сума».
Що краще – центр чи передмістя?
Опоненти Європейської площі пропонують інші місця для встановлення пам’ятника Степанові Бандері: сквер позаду медичного університету, перед Білим будинком, на Вічевому майдані або біля вокзалу. Головне, щоб це був центр.
Головний архітектор міста Ігор Гаркот визнає, що Європейська площа має свої плюси і мінуси. Та плюсів, на його переконання, таки більше. Функціональними називає ці переваги Ігор Гаркот: «Історична фігура Степана Бандери – це все-таки політик, це революціонер, це борець, це особистість, за якою йшли десятки тисяч людей. Це не поет, це не літератор, до якого ставлять букети раз, два рази на рік на день народження. Біля такого пам’ятника мають відбуватися мітинги, якісь зустрічі. Такий пам’ятник потребує територіальних якихось ресурсів, щоб можна було і озвучувати дійства, щоб можна було десь людей розмістити, підхід, паркування».
Суперечки навколо будівництва затягують саме будівництво
Наприкінці минулого року сесія Івано-Франківської міської ради затвердила Європейську площу як місце спорудження монумента Степанові Бандері і меморіального комплексу поряд. Приблизна їх вартість – 15 мільйонів гривень. 8,5 мільйонів передбачені в бюджеті на цей рік. Ескіз пам’ятника, вибраного за конкурсом з кількох проектів, уже затверджено – виконуватимуть його батько і син Дорошенки. 15 лютого на художню раду у Львові подасть своє бачення образу Бандери скульптор Микола Посікіра.
Якщо ескізи пам’ятника виносилися на громадське обговорення, то варто було б раніше дізнатись думку громади і про його розташування. Та зараз, коли вже ухвалено стільки рішень, розмови про це недоречні. Через них може затягтися спорудження пам’ятника, вважає перший заступник голови обласної ради Зіновій Береговський.
«Якщо ми далі продовжимо розмови про те, де, якого виду, якої вартості ставити пам’ятник і т.д., то це, звичайно, відповідно вплине на час завершення будівництва, і дуже сумнівно, що він на 1 січня 2009 року буде побудований. Треба так акумулювати зусилля всіх, в першу чергу фахівців, у другу чергу громадських організацій і політичних партій для того, щоб прийти до єдиної думки і дати інформацію про те, де, яким буде пам’ятник, щоб не виникало питань. Відсутність інформації породжує догадки, а фантазія приводить до непередбачуваних речей», – заявив перший заступник голови облради.
Схожа історія в Івано-Франківську була з пам’ятником Тарасові Шевченку. Довго сперечалися, де і як його встановити і яким він повинен бути.В результаті місто гарного пам’ятника Кобзареві, окрім погруддя в парку відпочинку його імені, так і не має. Чи не вийде так і з пам’ятником Степанові Бандері?