Ситуація на українсько-польському кордоні
Більшість польських митників, що страйкували упродовж двох тижнів, вимагаючи підвищення зарплати і покращення умов праці, вже повернулися на свої робочі місця. Як розповідає львівська кореспондентка Радіо «Свобода» Галина Терещук, ситуація на кордоні за вихідні покращилася, великих черг автомобілів немає:
«Українські та польські митники та прикордонники працюють у звичному режимі. Відтак немає черг ні фур, ні легкових автомобілів на пунктах перетину кордону на Львівщині. На Львівській залізниці, де протягом двох тижнів простоювали тисячі вагонів, сподіваються, що завтра через кордон пропустять усі потяги. Лише перші кілька днів простою вагонів завдали залізниці збитків на 3 мільйони гривень. Підприємець Василь Попович, який займається автоперевезеннями, зазначив Радіо «Свобода», що тиждень страйків обійшовся його фірмі у 10 – 15 тисяч євро».
Завдані збитки
Наразі важко сказати, хто більше отримав збитків - фірми-виробники, споживачі товарів чи перевізники, - зазначив Юрій Кучинський, віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників України. За попередніми підрахунками лише за перший тиждень страйку на кордоні українські фірми, що займаються міжнародними автоперевезеннями, не поклали у свої кишені триста п’ятдесят мільйонів гривень. За словами Юрія Кучинського, підприємці у цій ситуації розраховують на підтримку українського уряду:
«Наші перевізники мають значні втрати. Ми маємо визначитися, чи підприємство, яке зазнало збитків може звертатися, чи асоціації, які їх об’єднують. Якщо нас підтримає Кабінет Міністрів, буде добре».
Львівський підприємець Ярослав Рущишин вважає, що страйк польських митників коштував його фірмі майже півмільйона гривень. У цій ситуації, зазначає пан Рущишин, українська держава має захистити своїх підприємців:
«Держава має виступити на захист свого підприємництва. Вона завжди займається боротьбою з ним, а тепер мала б уже захистити. Бо це нанесення збитків з причин, які не залежать від нашої держави, треба на дипломатичному рівні це питання врегулювати. Треба оголосити всім, щоб подати всю документацію на втрати, які відбулися внаслідок страйку польських митників і подати якусь ноту про виплату збитків».
Українська галузева організація працедавців транспорту звернулася у Міністерство економіки та Міністерство закордонних справ України зі заявою, в якій йдеться про те, аби офіційно були пораховані всі збитки, завдані українським перевізникам на українсько-польському кордоні, та щоб ця інформація була передана польському уряду на міждержавному рівні. Але, як повідомили Радіо «Свобода» у прес-службі МЗС, ця справа стосується перш за все самих перевізників:
«Міністерство не буде робити ніяких кроків, будуть цим займатися перевізники. Якщо вони хочуть подавати до суду на відшкодування збитків, це їхня справа».
Білорусь також постраждала
Збитки Білорусі від страйку польських митників на білорусько-польському кордоні попередньо оцінюють у десятки мільйонів доларів. Заступник міністра юстиції Білорусі заявляє про кілька позовів, які готує білоруська сторона до польського уряду. Розповідає співробітник білоруської редакції Радіо Свобода Володимир Глот:
«Як відомо на сьогоднішній день, сума поки не визначена, йдуть підрахунки, порушено як мінімум три польсько-білоруські угоди. Спочатку звернуться з позовом до польської сторони, якщо польська сторона адекватно не відреагує, тоді можливі звернення в Європейські судові інстанції ».
До Варшави не надійшло жодного офіційного повідомлення від українського уряду щодо компенсації збитків українським перевізникам, - заявляють у міністерстві фінансів Польщі. Доки Україна не скаже свого слова, ми не займатимемось цією проблемою, - передає слова речника міністерства варшавська кореспондентка Радіо «Свобода» Єва Поштар:
«Про вимоги компенсації збитків знає речник Міністерства фінансів Якоб Лютек. Йому відомо й те, що перевізники звернулися до українського уряду за допомогою. Однак він заявляє, що до Польщі не надійшло жодного офіційного звернення у цій справі».
У чиїх руках вирішення справи?
Українські юристи припускають, що позиватися до польської сторони - справа тривала і навряд чи дасть позитивний результат:
«До польського уряду з позовом може звернутися будь-який підприємець з України. Але не думаю, що з точки зору міжнародного права страйк є форс-мажорною обставиною. В договорі, як правило, є розділ про форс-мажорні обставини. Але якщо він нечіткий, або взагалі відсутній, тоді, звичайно, є загальні визначення форс-мажору. В основному це – стихійні лиха. Тому всі колізії, пов’язані зі страйками, революціями в міжнародній практиці не приймаються за форс-мажор».
Збитки українських підприємців ще потрібно довести і остаточно підрахувати, - кажуть у Міністерстві економіки України і переконують: цим має займатися Міністерство закордонних справ, яке у свою чергу переконує, що порятунок українських підприємців - це справа рук самих же українських підприємців.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина:
За попередніми підрахунками лише за перший тиждень страйку на кордоні українські фірми, що займаються міжнародними автоперевезеннями, не поклали у свої кишені триста п’ятдесят мільйонів гривень |
(ukrinform) |
«Українські та польські митники та прикордонники працюють у звичному режимі. Відтак немає черг ні фур, ні легкових автомобілів на пунктах перетину кордону на Львівщині. На Львівській залізниці, де протягом двох тижнів простоювали тисячі вагонів, сподіваються, що завтра через кордон пропустять усі потяги. Лише перші кілька днів простою вагонів завдали залізниці збитків на 3 мільйони гривень. Підприємець Василь Попович, який займається автоперевезеннями, зазначив Радіо «Свобода», що тиждень страйків обійшовся його фірмі у 10 – 15 тисяч євро».
Завдані збитки
Наразі важко сказати, хто більше отримав збитків - фірми-виробники, споживачі товарів чи перевізники, - зазначив Юрій Кучинський, віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників України. За попередніми підрахунками лише за перший тиждень страйку на кордоні українські фірми, що займаються міжнародними автоперевезеннями, не поклали у свої кишені триста п’ятдесят мільйонів гривень. За словами Юрія Кучинського, підприємці у цій ситуації розраховують на підтримку українського уряду:
«Наші перевізники мають значні втрати. Ми маємо визначитися, чи підприємство, яке зазнало збитків може звертатися, чи асоціації, які їх об’єднують. Якщо нас підтримає Кабінет Міністрів, буде добре».
Львівський підприємець Ярослав Рущишин вважає, що страйк польських митників коштував його фірмі майже півмільйона гривень. У цій ситуації, зазначає пан Рущишин, українська держава має захистити своїх підприємців:
«Держава має виступити на захист свого підприємництва. Вона завжди займається боротьбою з ним, а тепер мала б уже захистити. Бо це нанесення збитків з причин, які не залежать від нашої держави, треба на дипломатичному рівні це питання врегулювати. Треба оголосити всім, щоб подати всю документацію на втрати, які відбулися внаслідок страйку польських митників і подати якусь ноту про виплату збитків».
Українська галузева організація працедавців транспорту звернулася у Міністерство економіки та Міністерство закордонних справ України зі заявою, в якій йдеться про те, аби офіційно були пораховані всі збитки, завдані українським перевізникам на українсько-польському кордоні, та щоб ця інформація була передана польському уряду на міждержавному рівні. Але, як повідомили Радіо «Свобода» у прес-службі МЗС, ця справа стосується перш за все самих перевізників:
«Міністерство не буде робити ніяких кроків, будуть цим займатися перевізники. Якщо вони хочуть подавати до суду на відшкодування збитків, це їхня справа».
Білорусь також постраждала
Збитки Білорусі від страйку польських митників на білорусько-польському кордоні попередньо оцінюють у десятки мільйонів доларів. Заступник міністра юстиції Білорусі заявляє про кілька позовів, які готує білоруська сторона до польського уряду. Розповідає співробітник білоруської редакції Радіо Свобода Володимир Глот:
«Як відомо на сьогоднішній день, сума поки не визначена, йдуть підрахунки, порушено як мінімум три польсько-білоруські угоди. Спочатку звернуться з позовом до польської сторони, якщо польська сторона адекватно не відреагує, тоді можливі звернення в Європейські судові інстанції ».
До Варшави не надійшло жодного офіційного повідомлення від українського уряду щодо компенсації збитків українським перевізникам, - заявляють у міністерстві фінансів Польщі. Доки Україна не скаже свого слова, ми не займатимемось цією проблемою, - передає слова речника міністерства варшавська кореспондентка Радіо «Свобода» Єва Поштар:
«Про вимоги компенсації збитків знає речник Міністерства фінансів Якоб Лютек. Йому відомо й те, що перевізники звернулися до українського уряду за допомогою. Однак він заявляє, що до Польщі не надійшло жодного офіційного звернення у цій справі».
У чиїх руках вирішення справи?
Українські юристи припускають, що позиватися до польської сторони - справа тривала і навряд чи дасть позитивний результат:
«До польського уряду з позовом може звернутися будь-який підприємець з України. Але не думаю, що з точки зору міжнародного права страйк є форс-мажорною обставиною. В договорі, як правило, є розділ про форс-мажорні обставини. Але якщо він нечіткий, або взагалі відсутній, тоді, звичайно, є загальні визначення форс-мажору. В основному це – стихійні лиха. Тому всі колізії, пов’язані зі страйками, революціями в міжнародній практиці не приймаються за форс-мажор».
Збитки українських підприємців ще потрібно довести і остаточно підрахувати, - кажуть у Міністерстві економіки України і переконують: цим має займатися Міністерство закордонних справ, яке у свою чергу переконує, що порятунок українських підприємців - це справа рук самих же українських підприємців.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: