Доступність посилання

ТОП новини
10 серпня 2020, Київ 05:18

Голова комітету освіти Бабак про свою відставку, пошуки міністра освіти, різницю між Шкарлетом та Мандзій


Сергій Бабак, слуга народу, народний депутат, голова комітету з питань освіти та науки

Голова парламентського комітету з питань освіти та науки, «слуга народу» Сергій Бабак неодноразово отримував від президента Зеленського пропозицію очолити Міністерство освіти та науки, однак жодного разу не погодився зробити це. Чому? Відповідь на це питання Бабак дав у інтерв'ю Радіо Свобода.

Він також розповів про те, чому врешті-решт головою МОН став Сергій Шкарлет та чому його намагались звільнити з поста голови комітету після того, як комітет не підтримав кандидатуру Шкарлета на пост міністра.

ПРО НАМАГАННЯ ЗВІЛЬНИТИ З ПОСТА ГОЛОВИ КОМІТЕТУ

«Був збір підписів (за мою відставку, – ред.), я про це теж чув. Підписало там, здається, 37 людей. Наскільки мені відомо людей 7 або 10 вже відкликало того ж самого дня підписи, бо не дуже розуміли, чому, за що підписувати, їм по-різному пояснювали.

Я чув про те, що було пояснення: «Ми його хочемо в міністри, а для того, щоб йому піти в міністри, треба його звільнити з посади голови комітету». Ну а люди: «Треба міністр? Ну, достойна людина. Ми підпишемо», – а потім, коли зрозуміли, про що, то відкликали свої підписи. Були дивні ситуації.

Не дуже розумію, за що, якщо чесно, взагалі збирати ці підписи. Хто ініціатор, я не знаю, чесно кажучи. Кажуть, що Тищенко. Ну, Тищенко – так Тищенко».

ПРО ТЕ, ЧОМУ НЕ ПОГОДИВСЯ БУТИ МІНІСТРОМ ОСВІТИ

«У нас взагалі була попередня перша домовленість проте, що ми спочатку приходимо і робимо фундаментальні зміни в законах, в законодавчих актах. Робимо такий законодавчий фундамент для того, аби потім можна було робити реформи.

Ми зробили два великих кроки: закон про зміни до вищої освіти (там серйозна дерегуляція була) і закон про повну загальну середню освіту.

Нам не вистачає, вочевидь, нового закону про дошкілля (дошкільну освіту, – ред.), закону про професійну освіту, закону про освіту дорослих. Треба ще доробити по вищій освіті, тому що треба дати фінансову автономію університетам. Тобто нам є, що робити. Нас трішки збив карантин і земля (закон про ринок землі, який розглядали у другому читанні близько 4 місяців, – ред.). Це забрало дуже багато часу. Але, я думаю, що за наступний рік, максимум – півтора, ми це зробимо».

На запитання про те, скільки разів за цей час Бабаку президент Зеленський пропонував очолити МОН, він відповів:

– Пропонував.

– Ну скільки: два рази, більше?

– Більше.

– І ви кожного разу відмовляли?

– Так.

ПРО ТЕ, ЧОМУ ЛЮБОМИРУ МАНДЗІЙ НЕ ЗАЛИШИЛИ Т.В.О. АБО Ж НЕ ЗРОБИЛИ ПОВНОЦІННИМ МІНІСТРОМ ОСВІТИ

«Я пропонував залишити Мандзій на посаді міністра. Просто затвердити її (повноцінним керівником МОН, – ред.). Людина, будучи т.в.о. показала свій фаховий рівень і дуже непоганий насправді. І якщо на її каденцію як т.в.о. припав карантин і ми з цим впорались... Гарно чи не дуже гарно? Тут можна шукати завжди помилки, але впорались. Я вважаю, що впорались. Тому я думаю, що людина могла б обіймати посаду міністра.

На виконую обов'язки у березні теж я її запропонував.

Я з нею познайомився тоді, коли вона стала заступницею міністра Ганни Новосад.

Любомиру Мандзій призначили т.в.о міністра освіти та науки 25 березня 2020 року
Любомиру Мандзій призначили т.в.о міністра освіти та науки 25 березня 2020 року

Пропонував її, тому що у нас найбільш важливою сферою, яка постраждала найбільше в карантин, це була середня освіта. Тому, я звісно, вважав, що заступник міністра по середній освіті був би зараз на посаді т.в.о. найкращим. Тому що з вищою освітою все більш-менш зрозуміло. Там є академічна свобода в університетах і в принципі ми законодавчо достатньо добре все підрегулювали і дуже потужний заступник міністра був із вищої освіти, тому за цю сферу ми були більш-менш спокійні».

ПРО ВІДБІР КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ МІНІСТРА ОСВІТИ

«Ми шукали потужного міністра, тому що мали на це час в принципі і не було після того, як призначили т.в.о. вже не було такого поспіху шукати міністра і ми справді витратили час (дуже багато часу): і з президентом зустрічалися, і з Офісом прездента обговорювали, і з Денисом Шмигалем обговорювали ці кандидатури.

Ми шукали потужного міністра, який би розумівся на всіх сферах освіти. Але чітко ми розуміємо, що зараз в нас іде потужна реформа середньої освіти, яка розпочалась до нас, і нам потрібно її продовжувати. Це займе 10-12 років від самого початку, ну скільки, власне, і вчиться дитина. І ми хочемо, щоб кожного року діти ішли в Нову українську школу в перший клас, потім в другий, потім в третій... Ми хочемо, щоб система середньої освіти розвивалася от якраз з цією дитиною. Бо якщо на якомусь з етапів це зупиниться, це буде дуже погано для реформи.

Але ми не можемо зробити все це одночасно, тому що 15,5 тисяч шкіл і 440 тисяч вчителів це неможливо просто зробити одночасно...

Як кандидат на пост міністра освіти мені дуже подоабалась Людмила Паращенко, але чомусь з нею не вийшло: мали співбесіди і вирішили, що не підходить.

Людмила Паращенко була однією з претендентів на пост міністра освіти та науки
Людмила Паращенко була однією з претендентів на пост міністра освіти та науки

Я вважаю, що гарним міністром був би міністр, який спеціалізується на середній освіті. Оце моя думка.

З вищою освітою... Я не маю нічого проти ректорів і ректора Шкарлета. Він зробив у себе в університеті в Чернігові те, що він зміг зробити. Це непогана істоіря успіху університету: він піднімається в рейтингах, він стає кращим. Але чи потрібно зараз концентруватись на вищій освіті? Я не впевнений. В принципі, там все добре більш-менш. Нам просто треба дати фінансову автономію університетам і відпустити у вільне плавання. І все».

ПРО СПІВБЕСІДУ З КАНДИДАТОМ СЕРГІЄМ ШКАРЛЕТОМ

«У нас була годинна співбесіда з паном Шкарлетом в комітеті. Я взагалі не впливав на це процес, бо я вже мав співбесіду у президента, тому не хотів, щоб моя думка впливала якимось чином на комітет.

Кожем мав годину для того, щоб поставити свої запитання. Ставили різні запитання: і щодо планів, і щодо конкретних больових точок в освіті, щодо тактичних планів, щодо ЗНО... Він відповідав на всі питання, але чи задовольнили вони членів комітету? Ну, знаєте, під час голосування в комітеті в день винесення постанови, коли вона мала бути винесена, голови розділилися».

На запитання про те, на скільки відсотків Бабак був задоволений кандидатурою Шкарлета, він відповів: «Я не можу так оцінити».

ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ШКАРЛЕТА Т.В.О МІНІСТРА ОСВІТИ

«Уряд мав право це зробити. Уряд це зробив. Я не думаю, що це сильно додало уряду в очах Верховної Ради насправді, але то їхній вибір. ​

Призначення Сергія Шкарлета т.в.о. міністра освіти та науки викликало обурення у частини суспільства
Призначення Сергія Шкарлета т.в.о. міністра освіти та науки викликало обурення у частини суспільства

Ми все одно будемо співпрацювати з будь-яким міністром. Ми не можемо цього не робити. Це наше профільне міністерство, ми також займаємося цією сферою, тому ми будемо так чи інакше працювати разом.

Ми хочемо почути його плани. І найголовніше: ми хочемо дати поради комітету (або рекомендації комітету), на що звернути увагу, тому що ми чітко знаємо протягом останніх 9 місяців пропрацювавши, що нам не можна зупиняти, що нас буде чекати 1 вересня, як до цього всього готуватися... Є якісь конкретні речі, які вже були заплановані і вони мають бути зроблені. Тому ми за рекомендаціями комітету обов'язково це дамо.

У нас була дуже конструктивна співпраця і дуже плідна співпраця і з пані Новосад, і з пані Мандзій. Ми дуже плідно співпрацювали. Ми всі питання обговорювали. Ми знали, куди ми рухаємось. У нас були «червноні лінії, які ми не перетнемо». Ми розуміли, що нам потрібна наступність реформи і нам потрібне методичне впровадження нових механізмів. І ми поступово до цього рухались. Тобто у нас була дуже плідна співпраця з усім керівництвом міністерства і, я сподіваюсь, вона такою буде і далі». ​

ПРО «​ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ»​ У РОБОТІ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ ОСВІТИ ТА НАУКИ

«Реформи мають бути незворотніми. Все, що започатковано до нас і нами, має продовжуватись. Воно може коригуватися, немає в цьому нічого страшного, ми всі робимо роботу над помилками, але воно має продовжуватись.

Ми, наприклад, не хочемо відкату ЗНО. Це одна з тих «червноних ліній», які важливі для нас. Ми хочемо, щоб система розвивалася, щоб вона була конкурентноспроможною. І якщо ми рухаємося в світовий освітньо-науковий простір, то ми хочемо продовжувати туди рухатись».

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КОРОНАВІРУСУ

«Дистанційна освіта і онлайн-освіта не може замінити очну освіту. Це для мене очевидно. І дистанційна освіта може бути лише додатковим інструментом, коли в якихось випадках надзвичайних дитина пропустила заняття: ззахворіла, снігові замети, ще щось... Але робити її повноцінною? Вона ще до цього не готова технологічно і це зовсім інші методи викладання.

Щодо першого вересня. Я розумію, що люди не хочеть дистанційної освіти. Я розумію навіть чому. Я розумію, що часто це свої власні інтереси («Мені немає, з ким залишити дитину»)... Я все розумію. Є дуже багато причин і всі вони мають право на життя.

Сергій Бабак вважає, що дистанційна освіта не може стати основною, але в умовах коронавірусу він вважає її найкращою альтернативою для збереження процесу навчання
Сергій Бабак вважає, що дистанційна освіта не може стати основною, але в умовах коронавірусу він вважає її найкращою альтернативою для збереження процесу навчання

Єдине, що в мене є до всіх батьків просте запитання: а якщо 1 вересня заборонять дітям іти в школу? Що робити? Взагалі нічого не робити? Тоді, може, все ж таки краще дистанційна освіта? Ну це хоч якийсь елемент доступу до знань.

Я розумію, що не всі діти цим скористаються. Я розумію, що це не замінник. Я розумію, що це зокрема і питання соціалізації, і роботи в команді, і багато чого, що дає справжнє очне навчання. Але це може бути виходом насправді якраз в умовах пандемії. Ніхто незнав, що на нас це все звалиться».

ПРО ОНЛАЙН-УРОКИ ТА РОБОТУ НАД ПОМИЛКАМИ

«Ми запускали за один тиждень Всеукраїнську онлайн-школу. І перші уроки, які виходили в понеділок, вони ще вночі в неділю монтувалися. І їх ніхто не переглядав. Ми не встигали це фізично зробити. Не було ще точного алгоритму роботи і т.д.

Після того, як з'явилися помилки... Ми теж їх бачимо. Вони були, так. Це треба визнавати. Ми зробили роботу над помилками і після цього в нас вже експерти були на кожному уроці, які самі оцінювали те, що зараз онлайн відбувається: могли зупинити урок, проговорити якісь спірні моменти, перевірити їх і змінити.

З'явився іще другий рівень: у нас була ще команда, яка відслідковувала вже відзняті уроки після монтажу. Вже мали час на це. І тому помилок стало значно менше. Звісно, ми проводимо роботу над помилками».

ПРО ТЕ, ЯКОЮ МАЄ БУТИ РЕФОРМА СИСТЕМИ ОСВІТИ

«Головне, що треба розуміти в цій сфері, взагалі в реформі системи освіти, це, по-перше, дуже інертна система. Вона дуже велика надзвичайно, до неї залучена колосальна кількість людей. Там працює близько мільйона людей і 5 мільйонів навчається щорічно.

Тому треба бути обережним. Дуже важливо зберігати наступність реформ, як би ми до них не ставились. Їх можна коригувати, але скасовувати їх не можна. Тому що, якщо ми одного разу скасуємо якусь масштабну реформу, я не впевнений, що у спільноти буде довіра до нас щодо наступних наших кроків».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG