Майже місяць перерви і Верховна рада повернулася до пленарних засідань.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький закликав депутатів вийти до роботи в залі дещо раніше через брак грошей.
Перед цим міністр фінансів Сергій Марченко писав у соцмережах: «До кінця року нам вкрай необхідно отримати від партнерів 29.5 мільярдів доларів». За його запевненням, держава ці кошти може отримати, якщо виконає всі узгоджені зобов’язання.
Серед необхідного називають, наприклад, оподаткування посилок, антикорупційні закони та перезавантаження ДБР.
Чи будуть гроші на виплати військовим і що буде, якщо не ухвалять критичних законів?
Дивіться у програмі Свобода Live:
15 жовтня у Верховній Раді депутати планують голосувати за законопроект, який передбачає скасування податкової пільги на посилки в Україну, вартість яких менша за 150 євро. У разі його ухвалення, вартість таких товарів, які українці замовлять з-за кордону здорожчає на 20%.
Микола Задорожній, народний депутат України від фракції «Слуга Народу» каже про необхідність ухвалення законопроєкту для того, щоб підтримати українського виробника. Мовляв, це має урівняти місцевих виробників із закордонними.
«Є складний вибір між тим, що ми будемо зараз купувати дешевші шкарпетки іноземного виробництва і фінансувати інші країни і інші економіки недружні до нас, візьмемо умовно Китай, Індія. Або ми будемо стимулювати українського виробника і ставити йому більш рівні умови, де будуть створені робочі місця, де будуть, виплачені зарплати тим самим українцям, які потенційно замовляють на цих платформах», – пояснює Задорожній.
Натомість Ярослав Железняк, народний депутат України від фракції «Голос» не голосував за законопроект у першому читанні і не буде голосувати за нього і далі. На його переконання, є більш нагальні законопроекти, які принесуть у держбюджет більше грошей і потрібно зосередитись на їх ухваленні.
«Абсолютно потрібний закон, несе таку ж саму суму, ніж відповідно оподаткувати більше ніж 90 млн посилок наших громадян, де мама замовляє зимову куртку. І наша влада обирає відмінити податкову пільгу і створити купу проблем, а не боротьбу з корупцією», – порівнює Железняк.
Гроші є? Будуть?
На початку вересня в Брюсселі та Києві несподівано спалахнула політична дискусія після того, як українські посадовці почали попереджати про можливий дефіцит фінансування військових потреб обсягом до 27 мільярдів доларів.
Виникла значна плутанина, оскільки наводилися різні цифри, а українські та європейські посадовці почали з’ясовувати, у чому саме полягає проблема та чи потрібно переглянути умови кредиту на 90 мільярдів євро (100 мільярдів доларів), який ЄС погодився надати Києву на початку року для фінансування потреб у 2026–2027 роках.
На кожен із цих років було передбачено по 45 мільярдів євро. Зокрема, розглядалася можливість перенести на більш ранній термін частину коштів, запланованих на 2027 рік.
Джерела в ЄС, обізнані з ходом обговорень, повідомили Радіо Свобода, що зміни в оцінках потреб України відображають ситуацію, яка стрімко розвивається. Вони пояснили, що вартість військової техніки, яку Україна має намір придбати, зростає, так само як і витрати на заробітну плату військовослужбовців та виплати компенсацій сім’ям загиблих солдатів.
Проте завдяки перерозподілу коштів із державного бюджету та фінансовій підтримці з боку інших міжнародних партнерів Київ знаходить способи задовольнити свої найнагальніші потреби.
Це також підтверджується в проєкті висновків саміту ЄС, у якому зазначається, що Європейська рада «вітає продовження виплат Україні в межах кредиту на підтримку України обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, зокрема нещодавнє перерахування 5,34 мільярда євро. Вона також вітає той факт, що визначено джерела фінансування бюджетних і оборонних потреб України на 2026 рік».
Далі читайте тут:
Форум