Володимир Путін каже, що Росія знає про порушення прав російськомовних у країнах Балтії та розуміє, що з цим робити: «Ми вже знаємо, як реагувати, і виробили певний підхід до цього. Ми реагуємо у гуманітарному плані, в плані міжнародного права».
При цьому Путін стверджує, що заяви країн ЄС про загрозу з боку Росії – це «роздмухування та провокація». Проте російські державні ЗМІ все частіше загрожують Європі. 25 вересня агентство «РІА Новини» опублікувало колонку під заголовком «Росію чекає ще одна СВО. Вона буде дуже короткою».
Автор розмірковував, що для гіпотетичної війни з Литвою Росії вистачить ракет із відповідним зарядом. Щоправда, незабаром текст із сайту видалили. Гендиректор агентства Дмитро Кисельов назвав публікацію «технічною помилкою». Мабуть, у Кремлі вважали міркування про війну з Литвою перебором.
За даними Associated Press, Берлін закликав Москву відмовитися від «небезпечного шляху ескалації» щодо Європи. У кулуарах Генасамблеї ООН міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефуль вперше з початку 2022 року зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Раніше глава МЗС Польщі Радослав Сікорський на Раді Безпеки ООН безпосередньо звинуватив Москву в диверсіях в Європі і в різкому тоні закликав Сергія Лаврова передати Путіну, щоб той не наражав на небезпеку європейські країни.
Політолог Андрій Колесников вважає, що Путін переходить до нового етапу протистояння із Заходом та Україною, а внутрішня політика Кремля все більше підкоряється потребам війни.
Міркування про війну з НАТО – це спроба сконструювати нову загрозу для російських громадян, чи Кремль дійсно має сили на ескалацію з Європою, при тому, що на українському фронті російська армія не має реального просування? Про це поділились думками з Радіо Свобода політичний аналітик Сергій Шелін та військовий експерт Давид Шарп.
Росія не збирається нападати на Європу, заявив Володимир Путін на культурному форумі у Петербурзі 25 вересня. Путін стверджує, що європейські країни «самі роздмухують ситуацію і займаються провокаціями», а Росія знає про порушення прав російськомовних у країнах Балтії і реагує на це «в гуманітарному плані».
Що стоїть за заявами російської влади і чи варто чекати на нові військові ескалації з боку Росії – пояснює політолог Сергій Шелін:
–Я не думаю, що численні висловлювання російських посадових осіб – це виклад якогось конкретного плану, який уже ухвалено. Рішення в Росії ухвалює лише одна людина, і це точно не глава МЗС Сергій Лавров. Немає жодних ознак того, що Путін вирішив прямо зараз напасти на Литву. Інша справа, що якщо він визнає, що це доцільно і вигідно, то він таке рішення цілком може ухвалити. І про всяк випадок до цього готується. Я не думаю, що це можливо зараз, в осінньо-зимовому сезоні 2026-2027 років. А далі я нічого не виключав би.
Більшість росіян втомилися від війни і не виявляють бажання її продовжувати. Але ж їх не запитають, на Путіна їхня думка ніяк не впливає. Як він вирішить, так і буде. Якщо доведеться оголосити мобілізацію, незважаючи на жах, який вона викликає, її буде проведено. Якщо буде ухвалено рішення ще на когось напасти, значить нападуть. Я вважаю, що єдиний спосіб зупинити Путіна – це бути готовим його зупинити.
Сформулювати йому якийсь нормальний вихід із ситуації – означає бачити у ньому політика нормального типу, який шукає такі рішення. Але він зовсім не прагне вийти із конфлікту. Він не почне конфлікт тільки в тому випадку, якщо у нього виникне переконання, що він у цьому конфлікті програє.
Тому тією мірою, якою європейське та західне суспільство згуртовуються і готові дати відсіч Путіну, тією мірою вони зменшують ймовірність того, що цей конфлікт розпочнеться. Але зробити цю можливість нульової опції немає, – вважає Сергій Шелін.
За даними ЗМІ, Володимир Путін наказав російським військовим захопити Донецьку область до кінця лютого наступного року. Російські військові просять перенести цей термін на кінець березня. З початку війни терміни повного захоплення Донецької області пересувалися Путіним 15 разів.
Про перспективи взяття Донбасу російськими військами та ситуацію на фронті розповів військовий аналітик Давид Шарп:
–Лінії просування українських збройних сил ми точно не знаємо. Зі зрозумілих причин сили оборони України тривалий час приховували сам факт наступу. Відповідно, чіткої відеофіксації ми не маємо. Але виступ над Лиманом зрізано.
Можна сказати, що на одній із ділянок битви за Слов'янсько-Краматорську агломерацію є суттєвий тактичний успіх. Таких ділянок кілька, і на одній, північній, українцям вдалося суттєво покращити ситуацію. Однак говорити, що цей успіх має вирішальне значення у битві за Слов'янськ та Краматорськ, було б неправильно. Битва продовжується. Українці на цілій низці ключових ділянок цієї битви перебувають у дуже непростому становищі.
З іншого боку, просування російської армії з агломерації або відсутнє, або йде дуже повільно. Про якесь захоплення Донецької області до кінця 2026 року не може бути й мови. Я дуже сумніваюся, що хтось у здоровому глузді та тверезій пам'яті ставив російським військовим таке завдання. Подібні амбіції не вписуються у логіку цієї війни. По суті з 2023 року Росія веде наступальну операцію в режимі продавлювання. Незважаючи на важкі втрати, якийсь успіх тут є. При цьому не вистачає багато чого. Бракує, зокрема, й особового складу. Бракує авіації, яка близько не відповідає високим сучасним нормам. Я сказав би, що елементи снарядного голоду теж присутні.
Так що в Росії багато проблем на різних напрямках. Бракує солдатів і багато чого іншого, і воювати з НАТО класичним чином зараз у буквальному сенсі немає сил. Я скажу більше, що ці угруповання не знаходяться на кордонах НАТО. Відповідно, перекинути щось значне на кордон країн Балтії означає використати всі свої резерви та зняти частину сил із українського фронту. Зараз Росія перебуває у крайній напрузі щодо своїх ресурсів, і щось робити в інших місцях можна буде лише за рахунок України, – впевнений Давид Шарп.
Форум