Доступність посилання

ТОП новини

Якщо ВІЛ і COVID-19 одночасно – історія телеведучої


Ілюстраційне фото

Радіо Свобода у рубриці #МояІсторія розповідає історії людей, на життя яких вплинула пандемія COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя і ризикують своїм; пацієнти, які борються із недугою; родичі тих, хто інфікувався і захворів; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи навіть відкривають під час епідемії нові можливості.

Христина Шапран – телеведуча на каналі Kyiv Live. Вона є ВІЛ-позитивною активісткою і викладачем сексуальної освіти. Нещодавно Христина захворіла на COVID-19 і погодилася розповісти свою історію для Радіо Свобода.

На момент спілкування із Христиною, за її підрахунками, тривав 10-й день її хвороби на COVID-19.

Історія Христини Шапран: якщо ВІЛ і COVID одночасно
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:15:40 0:00

– Як почуваєтеся зараз?

– Почуваюся насправді я цілком нормально. Я ще жартувала, що мені перехотілося скиглити. А захотілося сексу, значить, я на правильному шляху.

Із симптомів у мене все ще поки тримається 37,2 вечорами, зранку я прокидаюся зазвичай із 36,6.

Вчора помітила, що мені почали з’являтися ледь помітні запахи. В мене зникав нюх. Дуже дивне відчуття, ні на що не схоже, коли ти не розумієш, ні як ти пахнеш, ні як у домі пахне, як їжа пахне: вона взагалі їстівна чи не дуже. І тільки в такі моменти усвідомлюєш, що це такі прості і звичні речі, але без них – ніяк. І боїшся вже залишати без таймера їжу, що готується, бо якщо згорить, то не відчуєш.

– Коли зникли запахи, тоді зрозуміла, що це COVID-19?

– Я припустила, що це COVID-19 раніше, ніж зник нюх. Я вийшла з ефіру з диким болем у горлі, зазирнула, так би мовити, в горло і дуже здивувалася кольору, який я побачила. Вирішила, що треба рятуватися, якраз вихідні. Вирішила зателефонувати лікарю, вона сказала: «Давай на завтра». Наступного дня я зрозуміла, що краще мені не стане, ще через день запахи зникли.

Якщо чесно, я не впевнена, що вони були за два дні до того. Просто був момент, коли я понюхала усвідомлено те, що я люблю нюхати, і зрозуміла, що все, немає. Почала відкривати баночки з ефірними оліями і нюхати, і взагалі нуль, нічого не відчуваєш. Це дуже дивне відчуття.

– Як робили ПЛР-тест: у державній чи приватній лабораторії?

– У мене в приватній клініці декларація із лікарем. Я нікуди не виходила з дому, ми були на дистанційному спілкуванні. Тест я здавала в приватній лабораторії, причому викликала на дім, бо чула, що черги неймовірні. Та й сенс мені в такому стані виходити з дому, сидіти три години в черзі, коли можна десь на 100 гривень більше заплатити і викликати медсестру на дім, це набагато зручніше.

1800 гривень за тест – це, звісно, вражає… І зараз для мене загадка, як я маю повертатися на роботу. Лікар каже, що, за всіма дослідженнями, ти через 12 днів уже незаразний, але якщо лікарняний відкрили за позитивним тестом, то закривати треба за негативним. І я чую купу історій, коли негативний не приходить місяць чи два, і що – сидіти вдома два місяці? Сподіваюся, цього не станеться, але розглядаю всі можливі варіанти, і для мене це дивна історія.

– З огляду на ВІЛ-позитивний статус, як призначалося лікування щодо COVID-19?

– Насправді жодних розбіжностей із ВІЛ-негативними людьми в мене немає. Оскільки я приймаю терапію, в мене дуже добрий рівень імунітету. Я почала її приймати тоді, коли в мене імунітет не знизився, практично одразу, як дізналася про ВІЛ-інфекцію. І мій стан на сьогодні такий самий, як у будь-якої іншої здорової людини, яка за собою слідкує.

Часто навіть рівень мого імунітету вищий за більшість середньостатистичних людей, які не сплять, по п’ятницях випивають і курять, наприклад.

У принципі в мене вже дуже хороші умови для того, щоб переносити інфекції. Відтоді, як я ВІЛ-позитивна, завдяки моїй терапії я хворію набагато менше. Помічала по багатьох ВІЛ-позитивних знайомих, які говорили те саме: що вони приймають терапію і помітили, що взимку вони менше хворіють.

Мені складно з лікарської точки зору пояснити, як це працює, але, як я розумію, ті препарати, які закривають клітини від вторгнення вірусу ВІЛ-інфекції, вони ж допомагають її захистити і від якихось інших вірусів, роблячи дещо менш уразливою імунну систему. І думаю, що те, що в мене COVID-19 проходить у досить легкій формі, то в тому числі і завдяки цьому.

– Чи були в лікаря якісь сумніви чи застереження щодо лікування COVID-19, якщо є ВІЛ?

– Моя лікар і так знала мене як ВІЛ-позитивну активістку, якогось морального аспекту точно не було. Якщо говорити про підбір лікування, то жодної різниці не було. Ми знаємо, що в мене добрий імунітет, що немає якихось особливостей (якщо б у мене були якісь іще захворювання, то, певно, лікування було б іншим), то лікують мене як ВІЛ-негативну людину.

Максимально спимо, максимально п’ємо, лікуємо симптоматику, в моєму випадку це було хворе горло і набряк у носі

Єдине, що відрізняється, – мені не можна якісь імуностимулятори, але я їх і так не приймаю. Що стосується COVID-19, то тут все стандартно: максимально спимо, максимально п’ємо, лікуємо симптоматику, в моєму випадку це було хворе горло і набряк у носі.

У мене жодних змін у диханні, ніякого кашлю, всього цього немає. Почуваюся з кожне днем усе краще і краще.

– Чи була слабкість?

– Не скажу, що просто-таки слабкість, але була сонливість, особливо перші дні. А так я все одно працюю – пишу сценарії, хоч моя програма і йде без мене, але все одно пишу її я. Ти все одно себе збираєш. Мабуть, якби мені зараз потрібно було сидіти в ефірі, я б почувалася інакше.

Помітила, що останні чотири дні енергії помітно додалося: стала активніше розмовляти, вдома прибрала, щось поробила, а до цього майже весь тиждень нічого такого робити не хотілося, хотілося лежати і скиглити, навіть не тому, що слабкість, а скоріше якийсь пригнічений стан.

– Кажуть, що виникає депресивний стан при COVID-19. Чи було щось таке?

– Давайте будемо чесними: будь-яка хвороба, особливо коли пів світу нагнітає, що люди вмирають, то кого завгодно буде вганяти в депресивні стани. В мене купа знайомих, які відчувають себе якось не так, і вони мені пишуть, що їм страшно. Я кажу: так, давай розбиратися. Відкриваємо статистику, людей, які вмирають, набагато менше, дуже багато людей одужують, дуже багато людей з легкою формою, ти точно входиш до тих 15%, в яких можуть бути ускладнення? Ні. Тому, найімовірніше, з тобою все буде добре.

Це вже така тактика, випрацювана ВІЛ-позитивними, всім моїм спілкуванням, коли ти дивишся на реальні факти, а не на те, що жахає. І в більшості випадків навіть ті люди, які, здавалося б, мали захворіти від мене, на роботі, наприклад, в декого негативний тест, дехто почувається добре.

Сильно сумувати, переживати й жахатися не варто, варто просто бути уважним до себе і адекватно оцінювати свій стан.

Нове довкола COVID-19 за період від 22 до 29 вересня – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:41 0:00

– Як рідні відреагували на звістку про позитивний тест на COVID-19?

– Трагедії й істерики, на щастя, не було, бо мої рідні і близькі – адекватні люди. Мені пощастило, що моя дитина живе то зі мною, то з татом (я розлучена), і це дуже виручило. Бо зараз вона весь час перебуває з татом.

Моя дитина дуже плакала, коли дізналася, що в мене коронавірус

От вона дуже плакала, коли дізналася, що в мене коронавірус, тому що вона, по-перше, дуже чуттєва, а по-друге, налякана всіма історіями, які вона чула.

Якось вона телефонує, я взяла слухавку, але їй не чути було. Я перенабираю, а вона: «Мамо, я злякалася, що ти померла». «А як би я взяла слухавку, якби вмерла?», – кажу їй. А вона: «А раптом це був автовідповідач». Далі ми з нею поговорили, і я їй пояснила, чому я вмирати, найімовірніше, не збираюсь і що зі мною все буде добре. Вона мене теж спитала: а через твій ВІЛ тобі гірше не стане? Я їй пояснила, що ліки працюють так, що мені, навпаки, буде тільки краще. Вона заспокоїлася, і зараз ми зідзвонюємося, коли вона в школі, десь гуляє, кожні кілька годин: «Мамо, я сумую».

– Ви приблизно розумієте, де могли заразитися?

– Дуже «подобається» мені це запитання. У випадку з ВІЛ це питання більш ніж актуальне, й то не завжди.

У випадку з респіраторним вірусним захворюванням це питання дуже дивне. З урахуванням того, що я – людина, яка їздить у метро щонайменше і яка «провтикує» вдягати рукавички, наприклад, або, як 99%, не завжди обробляю руки при виході з метро. Це може статися всюди, де завгодно.

Я не «парюсь», це вірусне захворювання, яке підхопити можна де завгодно, це ж не сифіліс.

– Як плануєте виходити з лікарняного: робити тест у приватній клініці чи в державній?

Моє основне завдання – випивати по три літри води на день, щоб знімати інтоксикацію

– Найімовірніше, за гроші. Просто через те, що, як сказала лікар, можна спробувати безплатно, але «фішка» в тому, що треба буде чекати результату 7–8 днів. Навіть якщо він буде негативний, я не готова стільки чекати, бо в мене є величезний обсяг роботи. Мені не дуже подобається ця історія, коли ти 4 тисячі витрачаєш у нікуди, особливо якщо дослідження кажуть, що ти незаразний через 12–14 днів, то мені не зрозуміло, навіщо. Особливо якщо жоден симптом не каже про те, що щось не так… Але, може, я чогось не розумію.

Моє основне завдання – випивати по три літри води на день, щоб знімати інтоксикацію, і все. Ніс уже неактуально крапати, горло – теж неактуально вже прискати. Буду сподіватися, що мій сміливий міцний організм із цього вивезе.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG