16 січня 1969 року Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини 1968 року. Двадцятирічний студент університету помер від опіків через три дні.
Поховання Палаха перетворилося на масову демонстрацію опозиції проти розгрому Радянським Союзом ліберальних реформ Празької весни.
Його акція протесту надихнула на самогубство через самоспалення і двох інших чехів – Яна Заїця та Евжена Плочека. Пізніше подібні дії люди вчинили в інших комуністичних країнах. А до того, ще перед вчинком Яна Палаха, акт самоспалення здійснив 5 листопада 1968 року в Києві українець Василь Макух, який протестував проти радянського вторгнення до Чехословаччини і проти радянської окупації України.
У 1989 році, на 20-ту річницю смерті Палаха, зібрання в пам'ять про нього перетворилися на масові антикомуністичні протести, що дали імпульс Оксамитовій революції, яка поклала кінець комуністичному режиму Чехословаччини наприкінці того ж року.
Поховання Палаха перетворилося на масову демонстрацію опозиції проти розгрому Радянським Союзом ліберальних реформ Празької весни.
Його акція протесту надихнула на самогубство через самоспалення і двох інших чехів – Яна Заїця та Евжена Плочека. Пізніше подібні дії люди вчинили в інших комуністичних країнах. А до того, ще перед вчинком Яна Палаха, акт самоспалення здійснив 5 листопада 1968 року в Києві українець Василь Макух, який протестував проти радянського вторгнення до Чехословаччини і проти радянської окупації України.
У 1989 році, на 20-ту річницю смерті Палаха, зібрання в пам'ять про нього перетворилися на масові антикомуністичні протести, що дали імпульс Оксамитовій революції, яка поклала кінець комуністичному режиму Чехословаччини наприкінці того ж року.
