Доступність посилання

ТОП новини
02 квітня 2020, Київ 16:14

Миротворці, поліцейські патрулі, вибори: хорватський досвід реінтеграції для окупованої частини Донбасу


Поліція роти «Святослав» патрулює вулиці Золотого-4

Заради виборів Україна згодна на спільне патрулювання Донбасу з представниками окупованих територій та за участю ОБСЄ. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. А в МЗС і МВС розповіли, що будуть враховувати досвід Хорватії. Як було на Балканах? Які ризики в схожому сценарії для України? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Сліди бойових дій – на вулицях мирного хорватського Вуковара. Зруйновані будинки стоять як нагадування про війну, яка знищувала регіон 25 років тому.

Сліди бойових дій у хорватському Вуковарі
Сліди бойових дій у хорватському Вуковарі

Вуковар і хорватське Подунав’я, де і зараз проживає чимало етнічних сербів, в 1995 році були частиною невизнаної «Республіки Сербська Країна». Більшість територій Загреб повернув під свій контроль в результаті військових операцій «Блискавка» і «Буря». І лише території на кордоні з Сербією реінтегрували мирним шляхом.

«Це була жахлива, жахлива робота, дуже складно було повернути довіру та примирити хорватів і сербів», – пригадує радник президента Хорватії у 1995-1997 роках Весна Шкаре-Ожболт.

Процес реінтеграції складався з багатьох деталей. Одна з них – спільні поліцейські патрулі з сербів, хорватів і представників ООН. Вони в тому числі гарантували безпеку на виборах в регіоні. Таким самим шляхом готова рухатися Україна – створити патрулі за участю міжнародного посередника, представників України і окупованих територій.

«Мова йде про представників громад, які проживають на тій території. Це не військові, це не озброєні люди, це представники тих територіальних громад, які знаходяться на тій території», – заявив секретар РНБО Олексій Данілов.

Спільного патрулювання кордону з бойовиками не буде – Данілов
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:32 0:00

З України бажано посилати поліцейських, які звідти родом, які знають, що таке Горлівка, Сніжне
Олександр Левченко

«З України бажано посилати поліцейських, які звідти родом, які вже знають приблизно, що таке Горлівка, що таке Сніжне і так далі. Друга вимога, саме хорватська, і я нашим рекомендував би її, що це обов’язкова заборона –учасникам АТО, тому що це психологічно давить на людину і можливі провокації при виконанні службових обов’язків. Аналогічна вимога до місцевих», – зазначає посол України в Хорватії у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

Олександр Левченко
Олександр Левченко

Тут якраз питання викликає здатність України не пропустити в ряди патрулів колишніх бойовиків. І чи не стане цей процес легалізацією вже діючої під контролем угруповань «ЛНР» та «ДНР» так званої «народної міліції»?

Хорватія проводила вибори на непідконтрольній їй ще території, але за законами Хорватії. Вона дуже підготувалася
Олена Снігир

«Хорватія проводила вибори на непідконтрольній їй ще території, але за законами Хорватії. Але Хорватія до цього дуже добре підготувалася. Наприклад, у них був повний реєстр переміщених осіб, які переїхали з тих територій, всі ці люди могли голосувати», – каже експерт з питань міжнародної політики Олена Снігир.

Олена Снігир
Олена Снігир

Важливо уточнити, що перед створенням спільних патрулів в Хорватію ввели збройних миротворців – це був уже третій контингент. Сам проблемний регіон від сепаратистів перейшов під управління перехідної адміністрації.

Ми в кілька етапів викуповували озброєння у населення, але ми це робили вже після того, як повернули контроль над кордоном
Весна Шкаре-Ожболт

«Коли ми говоримо про кроки, які ми здійснювали в рамках мирної реінтеграції, то мандат третьої місії тривав два роки. Перший рік – це демілітаризація, тоді ми вивезли все важке озброєння. Потім ми в кілька етапів викуповували озброєння у населення, але ми це робили вже після того, як повернули контроль над кордоном. Щоб у одних і тих самих людей по десять разів не викуповувати зброю», – розповідає Весна Шкаре-Ожболт.

Весна Шкаре-Ожболт
Весна Шкаре-Ожболт

Київ, як і колись Загреб, наполягає на контролі кордону з Росією і виведенні незаконних збройних формувань. Вибори на окупованій частині Донбасу хотіли б провести восени. Але в такі стислі терміни ввести миротворчу місію практично нереально. Україна розраховує, що в спільних патрулях ООН може замінити ОБСЄ.

«ОБСЄ – це тільки спостерігачі. А поліцейська місія ОБСЄ – це не місія охорони правопорядку, це місія навчальна, яка допомагає місцевим поліцейським опанувати навички охорони правопорядку в умовах постконфліктного врегулювання. У нас немає постконфліктного врегулювання, у нас гарячий конфлікт», – наголошує Олена Снігир.

25 років після війни, Хорватія
25 років після війни, Хорватія

Олена Снігир впевнена: запустити патрулювання цього року нереально. Тим більше, саму ідею, як і інші ініціативи, Кремль вже звично закликає обговорювати з угрупованнями «ЛНР» та «ДНР».

Відомо, як забезпечити мир на Донбасі – росіянам потрібно піти додому
Мелінда Харінг

«Росіяни збираються розставити для українців всі пастки, які тільки зможуть. Україна дійсно хоче миру. Але для його досягнення важливо, щоб українці не перестаралися. Всі сидять за столом переговорів і нескінченно обговорюють, як принести мир на Донбас. Але і так відомо, як забезпечити мир на Донбасі – росіянам потрібно піти додому. Їм потрібно забрати своїх сепаратистів, забрати свою зброю і повернути контроль над кордоном України. Все ж так просто», – наголошує заступниця директора Центру Євразії Atlantic Council Мелінда Герінґ.

Мелінда Герінґ
Мелінда Герінґ

Конфлікт між хорватами і сербами забрав тисячі життів. Це була кровопролитна війна, з воєнними злочинами на етнічному та релігійному ґрунті. Бойові дії залишили відбиток не тільки на фасадах пошкоджених будинків Вуковара, а й на ставленні людей один до одного.

«Право на працевлаштування мають і національні меншини, але особисто я не знаю жодного серба, який отримав роботу завдяки цьому закону. В Хорватії з 1990 років і до сьогодні не популярно бути сербом», – зазначає голова спільної ради общин сербської національної меншини Срджан Єремич.

Срджан Єремич
Срджан Єремич

«Я – хорват. Тут – дуже багато сербів. Ми не дуже любимо один одного, тому що нас вчили в школі братству і єдності – один народ, але це брехня. Ми просто повинні поважати один одного і у нас відносно гарні відносини. Тільки політики їхні і наші розповідають свої байки», – каже хорватський ветеран Алан Дошен.

Повністю під контроль Хорватії регіон перейшов у 1998 році – менше ніж через рік після виборів. Через 15 років у Вуковарі на адміністративних будинках поруч з табличками на латиниці спробували розмістити продубльовані назви кирилицею. Це стало приводом для сутичок. Очевидно, рани війни так швидко не загоюються.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG