Експорт зерна через порти Чорного моря практично став як для України, так і для Росії, для яких це важлива частина експорту. Росія останніми тижнями понад 70 разів атакувала портову інфраструктуру Одеси і понад 60 разів била по суднах України в морі. Через це, за даними українських чиновників, які наводить Reuters, за перші два тижні серпня український експорт зерна впав приблизно на 75% порівняно з минулим роком.
ЗСУ з середини серпня також атакують російські суховантажі, які намагаються вивезти зерно з портів у Новоросійську та Туапсе. Принаймні п’ять російських зерновозів потрапили під удари українських безпілотників за пару днів минулого тижня.
Як у цих умовах виживають фермери? І чому зупинка експорту зерна з півдня України для них критична і може призвести до руйнування та неможливості висадити зерно наступного року? Дослідила телевізійній та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Богдан Лук’янчук – фермер із Миколаївської області України. Він показує свої склади, вже забиті зерном майже під зав'язку. Ця гора пшениці ще кілька тижнів мала пливти морем до країн Африки, каже фермер. Але експорт із українських портів Чорним морем зараз зупинено.
У нас немає грошей, щоб купити дизель, щоб заплатити податки, щоб заплатити людям за роботуБогдан Лук’янчук
«Вздовж стін і під плити вже не можна насипати, бо плити просто видавить. Ось там уже видавило одну плиту, і там минулого року теж видавило, ми її заклали цеглою. І така ситуація по всій країні. Пшеницю якось ми на склад склали, а наступні культури куди складати і куди подіти – незрозуміло», – розповідає він.
Лук’янчук пояснює, що в нормальних умовах він уже продав як мінімум частину пшениці і звільнив би склад під соняшник, який йому потрібно збирати вже за тиждень.
У результаті склад забитий пшеницею, яку незрозуміло, коли вдасться продати.
А фермер не має ні виручки за продукцію, ні місця для її зберігання.
Немає виручки за пшеницю – отже немає можливості купити насіння і заплатити працівникам, підкреслює фермер.
Зараз проблеми відчув південь і це потихеньку доходить в центр і захід УкраїниОлександр Чумак
«І у нас немає грошей, щоб купити дизель, щоб заплатити податки, щоб заплатити людям за роботу, щоб купити насіння та добрива, обробити насіння, відремонтувати та підготувати техніку до посівної, – перераховує він. – Тому що ми не можемо здати зерно».
Олександр Чумак, власник агрокомпаній з Одеської області, каже, що сьогодні величезна кількість українських фермерів опинилась у тій самій ситуації, що й Лук’янчук, і не знають, що робити. У багатьох зерно лежить буквально просто неба.
Нинішня криза, за його словами, – лише початок, тому що в основному від зупинки експорту поки що страждають фермери на півдні України, де жнива йдуть раніше. «Центр та захід це ще не відчули це повною мірою», зауважує він.
«Це відчув південь, де зараз найактивніша ситуація, і зараз це потихеньку доходить туди, в центр і захід», – наголошує Чумак.
Небезпека в портах
Майже весь аграрний експорт України йшов через порти Великої Одеси так званим «морським коридором».
Але якщо подивитися на контейнерний термінал одеського порту зараз, можна побачити, наскільки він спорожнів. Суден у порту зараз майже немає: багато суховантажів бояться заходити до порту через загрозу російських обстрілів.
За останніми даними Мінагрополітики України, українські фермери вже зібрали цього сезону 31 млн тон зерна, і це не межа – жнива тривають.
«Одеса могла перевалювати 5-7 млн тон будь-якого зерна на місяць. Але зараз наша максимальна можливість – те, що ми зможемо провезти через Рені-Ізмаїл, автомобілями або залізницею до Європи – це максимум 1-2 мільйони все разом, – говорить про складнощі експорту без портів Богдан Лук’янчук. – Це втричі менше, ніж Одеса».
«Відповідно, ми не можемо продати зерно: усередині країни немає ціни, і фермери мають велику проблему», – каже він.
Проблема альтернативних маршрутів
Альтернативи глибоководним портам Одеси – сухопутні та річкові маршрути експорту. Але з ними є свої складнощі та обмеження. По-перше – дорога логістика, по-друге мілководдя Дунаю, через яке баржі не можна завантажувати повністю: цього року воно особливо сильне через посуху в Європі.
До того ж європейські зернотрейдери не зацікавлені в тому, щоб у розпал збиральної кампанії українське зерно, якісне та дешеве, перетинало кордон ЄС та створювало конкуренцію на ринку.
Декілька років тому в Європі вже були протести місцевих фермерів у схожій ситуації, сьогодні вони можуть повторитися.
«Ми перебуваємо в умовах майже блокади, і по кордонах теж, – каже Олександр Чумак. – Тому що вони (європейські трейдери) не готові приймати зерно, вони створюють нам штучні проблеми на кордоні – накопичення, затримки. Їх порти зараз зайняті їхнім зерном, тому що зараз сезон і вони не збираються брати наше зерно на свої ринки».
Українські військові обіцяють незабаром знайти спосіб захистити цивільне судноплавство у Чорному морі. Але зазначають, що через українські удари у відповідь по російським суховантажам російський експорт зерна за південним маршрутом зараз теж паралізований.
«Ми вже проходили подібні кризи. Упевнений, що ми пройдемо і цю, – каже речник ВМСУ Дмитро Плетенчук. – Відповідь України теж є досить болючою для росіян, враховуючи рахунок на табло. У нас десятки пошкоджених суден, у росіян цей рахунок йде на сотні».
Ми вже проходили подібні кризи. Упевнений, що ми пройдемо і цюДмитро Плетенчук
«Велике питання, чи варто їм взагалі починати це, враховуючи те, що вони (росіяни) так само залежать від експорту через морські порти Чорного моря: Новоросійськ є найбільшим портом РФ, який ніколи не замерзає», – говорить він.
Київ неодноразово пропонував Москві припинити взаємні удари по цивільним об'єктам у Чорному морі. Але в Москві подібні ініціативи щоразу відкидали.
Експерти відзначають, що блокада як українського, так і російського зернового експорту в Чорноморському регіоні загрожує продовольчій безпеці в усьому світі.
«Якщо ми говоримо про ринок соняшникової олії, де Україна з Росією – це 70% сукупно, то це взагалі може бути катастрофа, – каже Олександр Чумак. – Тому що його в такій кількості замістити в світі неможливо. Відразу йде продовольча інфляція, яка в першу чергу б'є по бідних країнах з великою кількістю населення, по мігрантах, які спробують з голоду втекти з бідних країн у багаті».
Форум