ВАШИНГТОН – Конгрес США направив президенту Дональду Трампу на підпис масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, запустивши новий етап економічного тиску Вашингтона на Москву.
Сенаторка Джин Шахін, провідна представниця Демократичної партії в Комітеті Сенату із закордонних справ та співголова Сенатської групи спостерігачів НАТО, каже, що законодавство має на меті вдарити по фінансових та енергетичних доходах Росії й посилити тиск на Кремль.
В інтерв’ю Радіо Свобода 17 вересня Шахін розповіла про законопроєкт щодо санкцій, нагальні потреби України, російську гібридну війну та діяльність Москви на східному фланзі НАТО.
Тиск на Путіна
– Конгрес щойно ухвалив законопроєкт про санкції проти Росії – перший великий двопартійний законодавчий акт Конгресу на підтримку України після пакета екстреної допомоги, схваленого у квітні 2024 року. Що це змінює для Москви?
Це стане потужним сигналом не лише для Путіна й Росії, а й для Китаю
– Сподіваюся, це стане важливим сигналом. Законопроєкт отримав дуже потужну двопартійну підтримку в обох палатах. У Сенаті його ухвалили 86 голосами проти 11, а в Палаті представників він отримав більш ніж 100 голосів і переважну двопартійну підтримку.
Його підтримали і демократи, і республіканці. Він передбачає жорсткіші заходи не лише проти російського фінансового сектору, олігархів та людей з оточення Володимира Путіна, які допомагають Росії вести цю війну. Він також спрямований проти доходів від нафти й газу, за рахунок яких фінансується війна.
Він запроваджує мита проти п’яти найбільших країн, які використовують російські нафту й газ, і це насамперед Китай та Індія. Саме вони є найбільшими споживачами. І ми чули від Індії, що якщо цей законопроєкт буде ухвалено, вона припинить купувати російські нафту й газ.
У лютому 2026 року президент США Дональд Трамп заявив, що Індія зобов’язалася припинити прямий і непрямий імпорт російської нафти. Це твердження також було зафіксоване в указі Трампа про скасування додаткового 25-відсоткового мита на індійські товари.
Після ухвалення Конгресом нового санкційного законопроєкту 17 вересня МЗС Індії заявило, що країна й надалі забезпечуватиме свою енергетичну безпеку шляхом диверсифікації постачань, залежно від ситуації на ринку, та вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельно-економічних інтересів.
Тож сподіваюся, це стане потужним сигналом не лише для Путіна й Росії, а й для Китаю та інших покупців російських нафти й газу. Законопроєкт також перекриває діяльність «тіньового флоту».
Це також сигнал Україні… Ми цінуємо їхню мужність
Але це також сигнал Україні… Ми цінуємо їхню мужність. Вони борються за демократію і свободу, і ми намагатимемося робити все можливе, щоб їх підтримати.
– Наскільки швидко ці санкції можуть почати чинити відчутний тиск на російську воєнну економіку і від чого залежатиме швидкість їхнього ефекту?
– Це залежить від адміністрації. Президент планує підписати цей законопроєкт протягом найближчих одного-двох днів. Сподіваюся, щойно його буде підписано, Міністерство фінансів почне запроваджувати ці санкції.
Ми дуже тісно працювали над законодавством із торговим представником, послом Джеймісоном Гріром, тому вони залучені до цього процесу й аналізують країни та те, як визначити, які з них підпадатимуть під ці заходи.
Тож ми дуже сподіваємося, що адміністрація почне діяти одразу після ухвалення законопроєкту.
Законопроєкт імені Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану передбачає обов’язкові санкції проти російського керівництва, фінансового й енергетичного секторів та «тіньового флоту». Він також передбачає мита на товари з країн, які найбільше купують російські нафту й газ або сприяють обходу енергетичних санкцій. Водночас законопроєкт залишає президенту США значну свободу у визначенні розміру цих мит – до 100%, а також передбачає можливість винятків.
– Критики ставлять під сумнів, чи справді санкції змінять розрахунки Москви. За якими конкретними показниками ви стежитимете протягом найближчих тижнів і місяців, щоб зрозуміти, чи працюють ці заходи?
– Ми дуже уважно стежитимемо за їхньою реалізацією. І важливими, на нашу думку, є не лише самі санкції, а й, як я вже сказала, перекриття доходів.
Важливими є не лише самі санкції, а й перекриття доходів
Росія отримує понад 50% своїх доходів від продажу нафти й газу. Ми знаємо, що Європа вже відмовилася від російської нафти й перебуває у процесі відмови від російського газу. Але є інші країни світу, які цього не зробили.
Насамперед Китай. Китай має зрозуміти: якщо він хоче й надалі купувати російський газ, якщо він хоче й надалі допомагати Росії забезпечувати й оплачувати цю неспровоковану війну, в якій гинуть цивільні, яка є жахливою і в якій Росія щомісяця втрачає близько 35 тисяч військових убитими й пораненими, – тоді за це доведеться платити. І платити доведеться ринкову ціну.
Більше не буде нафти й газу на чорному ринку через «тіньовий флот», де за них не платять ринкову ціну.
– Україна входить у черговий складний етап війни. Ви регулярно спілкуєтеся з українськими посадовцями. Чого Київ зараз найбільше потребує від Вашингтона?
– Гадаю, ми маємо зробити все можливе, щоб надати ті перехоплювачі, які допомагають Україні захищатися від російських ракет.
Маємо допомогти українцям підготуватися до ще однієї дуже холодної зими
Це складне завдання, бо в нас проблеми з оборонно-промисловою базою – не лише у Сполучених Штатах, а й у наших європейських союзників. Вважаю, ми намагаємося зробити все можливе, щоб доставити ці перехоплювачі Україні.
Ми маємо переконатися, що вони мають доступ до Starlink, щоб відстежувати те, що відбувається з російськими ракетами. І ми маємо допомогти їм підготуватися до ще однієї дуже холодної зими.
І маємо шукати всі можливі способи тиснути на Володимира Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів і припинити цю війну. Його економіка зараз балансує на межі.
– Президент Трамп говорив про енергетичне перемир’я між Росією та Україною. За яких умов обмежене припинення вогню може стати шляхом до ширшого врегулювання?
Ми не дозволимо Путіну й Росії нас пересидіти
– Гадаю, це залежить від того, як воно буде структуроване і чи справді Росія серйозно налаштована сісти за стіл переговорів. Поки що вона цього не демонструвала.
Володимир Путін увесь цей час водить усіх за ніс – і адміністрацію Трампа, і його посланців, – бо вважає, що може просто нас пересидіти.
Але, гадаю, Конгрес надіслав потужний двопартійний сигнал: ми не дозволимо Путіну й Росії нас пересидіти. Ми робитимемо все можливе, щоб чинити на них тиск.
Гібридна війна
– Росія дедалі активніше використовує дрони, кібератаки, диверсії та інші інструменти за межами України. Де, на вашу думку, закінчується звичайна війна і починається гібридна?
– Гібридна війна триває вже давно, і зараз ми бачимо її посилення.
Маємо бути максимально технологічно розвиненими у сфері дронів і протидії дронам, і Україна може допомогти
Хороша новина полягає в тому, що українці дуже винахідливі. Їм вдається випереджати російські технології безпілотників, і ми маємо робити все можливе, щоб це підтримувати.
Це не лише в інтересах України – це в інтересах Америки. Ми бачили на Близькому Сході, що ці дрони завдавали значної шкоди американським об’єктам.
Ми маємо бути максимально технологічно розвиненими у сфері дронів і протидії дронам, і Україна може нам у цьому допомогти.
– Ви окремо висловлювали занепокоєння російською активністю на східному фланзі НАТО. Що, на вашу думку, Москва випробовує у країнах Балтії та Польщі?
– Він випробовує це не лише у країнах Балтії. Він випробовує це й у Польщі.
Маємо переконатися, що протидіємо цій гібридній війні всюди, де можемо
Ми знаємо, що він це використовує. Сьогодні в Комітеті із закордонних справ у нас були слухання, і одне з питань, яке там порушувалося, полягало в тому, що Сербія слугувала перевалочним пунктом для росіян, коли вони здійснили атаку в Лейпцигу. Після цього вони повернулися до Сербії.
Тому ми маємо переконатися, що протидіємо цій гібридній війні всюди, де можемо. І це не лише в інтересах Америки, а й в інтересах наших європейських союзників.
Роль російської опозиції
– Переходячи до самої Росії: яку роль російська опозиція реально може відігравати, поки триває війна, а репресії всередині Росії залишаються жорсткими?
Вони (російські опозиціонери – ред.) відіграють надзвичайно важливу роль у зусиллях із притягнення Путіна до відповідальності
– Вони дуже ефективно розповідають про те, що відбувається в Росії, і підтримують зв’язки з людьми всередині країни у спосіб, який може допомагати збільшувати кількість дисидентів на місцях та поширювати інформацію про те, як Володимир Путін придушує всіх, хто не дотримується встановленої ним лінії.
Вони показують наслідки тих втрат, яких зазнає Росія. І вони говорять про вплив на російську економіку санкцій, які вже запровадили не лише Сполучені Штати, а й Європа, а також про наслідки нового законодавства і про те, що воно означатиме.
Тому вони відіграють надзвичайно важливу роль у зусиллях із притягнення Путіна до відповідальності.
– І останнє запитання. Від України до країн Балтії й Польщі та далі до Балкан – це окремі кризи чи ви розглядаєте їх як взаємопов’язані елементи ширшого виклику європейській безпеці?
– Треба чітко розуміти: усе, що відбувається, взаємопов’язане. Ми бачимо, як Росія співпрацює з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю – не лише щодо України, а й щодо Ірану.
Неприпустимо, що ми не робимо всього можливого, щоб протидіяти Володимиру Путіну
Ми знаємо, що іранці використовують дані для наведення, які отримують від Китаю та Росії, щоб завдавати ударів по американських об’єктах.
Неприпустимо, що ми не робимо всього можливого, щоб протидіяти Володимиру Путіну, протидіяти Китаю та припинити їхні атаки проти американських чоловіків і жінок, які служать на Близькому Сході, а також проти наших об’єктів там.
Це коштує грошей американським платникам податків і коштує американських життів. Цього не можна допускати. І ця адміністрація має робити більше, щоб це припинити.
Форум