Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 16:59

Війна і санкції. Європарламент закликав Росію звільнити українських політв’язнів


П’ятий президент України Петро Порошенко під час засідання Європейського парламенту в Страсбурзі, 18 липня 2019 року

Європейський парламент значною кількістю голосів ухвалив резолюцію, якою закликав Росію повернути українських політв’язнів, яких «незаконно і свавільно» утримують за ґратами в самій Росії і в окупованих нею українських Криму й частині Донбасу. Європарламентарі також привітали продовження санкцій ЄС щодо Росії й закликали Європейський союз розробити нову стратегію відносин із Росією.

Європейський парламент нового скликання вже з перших своїх засідань узявся за дії Росії – як проти України, так і проти власних громадян, зокрема екологічних активістів. Їхнім переслідуванням у Росії за протести проти дій влади теж присвячена частина резолюції з назвою «Росія, особливо становище екологічних активістів і українських політичних в’язнів». Резолюцію, що є політичною заявою і не обов’язкова до виконання, в тому числі й органами Євросоюзу, підтримали 458 євродепутатів із 627 присутніх – майже три чверті; проти були 80 і 89 утрималися.

Резолюція починається з заклику до влади Росії звільнити без зволікань і без передумов «усіх незаконно і свавільно затриманих українських громадян, і в Росії, і на тимчасово окупованих територіях України, і забезпечити їхнє безпечне повернення». У резолюції перелічені 130 таких громадян і зазначено, що список не повний.

У документі рішуче засуджено постійні порушення Росією засадничих принципів і норм міжнародного права, особливо відмови виконувати рішення міжнародних трибуналів і судів. Резолюція закликає Москву виконати рішення ЄСПЛ щодо порушення прав затриманих у Криму і в Росії.

Європарламент наголошує, що російські суди, чи то військові, чи цивільні, не мають права ухвалювати рішення щодо дій, вчинених поза межами міжнародно визнаної території Росії, і нагадує, що юридичні процедури в таких справах не можуть вважатися законними. Адже Росія не тільки насадила своє законодавство і судову систему в окупованому українському Криму, а й веде численні кримінальні справи проти українських керівників і військових, яких звинувачує в нібито воєнних злочинах на українському ж Донбасі в перебігу війни, яку сама Росія й веде проти України.

Документ закликає Росію надати безперешкодний доступ на окуповані території Криму і Донбасу міжнародним міжурядовим і гуманітарним організаціям, а Євросоюзові пропонує розглянути можливість запровадити постійний моніторинг судів над жертвами політичних переслідувань у Росії і в окупованому Криму. Європарламент, крім того, закликав делегацію ЄС у Росії і посольства країн-членів далі стежити за судами над правозахисниками і українськими політичними в’язнями, а також організувати відвідання незалежними лікарями українських громадян, затриманих із політичних причин у Росії і в окупованому Криму.

Санкції мають зберігатися, а в разі потреби посилюватися

Окремо в резолюції схвалено продовження Радою ЄС обмежувальних заходів щодо Росії і вкотре наголошено на впевненості в тому, що санкції Євросоюзу не можуть бути зняті, доки Росія не виконає своїх міжнародних зобов’язань, зокрема за мінськими домовленостями. А країни-члени закликано бути непохитними й єдиними у відданості узгодженим санкціям і розглянути можливість нових санкцій проти осіб, відповідальних за затримання політв’язнів і суди над ними. Міжнародну спільноту європарламентарі закликали посилити тиск із метою домогтися звільнення всіх політичних в’язнів, утримуваних на окупованих Росією територіях.

А наступне керівництво Європейської комісії, яке має постати найближчим часом, євродепутати просять розробити нову всеосяжну стратегію відносин між ЄС і Росією, щоб необхідний діалог ґрунтувався на твердих принципах, зокрема дотримання міжнародного права і територіальної цілісності сусідів Росії. Згадуючи про інші санкції проти Росії, не пов’язані з мінськими домовленостями, Європарламент наголосив, що і їх теж можна знімати тільки тоді, коли Росія виконає всі свої міжнародні зобов’язання. При цьому в резолюції стверджено, що ЄС має бути готовий у разі потреби запровадити й нові санкції, зокрема персональні, і далі обмежити доступ Росії до фінансів і технологій, якщо вона продовжить порушувати міжнародне право.

У Керченській протоці був акт агресії, а шпигунські звинувачення нагадують про 1930-і

Документ також рішуче засуджує акт агресії, вчинений Росією проти України 25 листопада 2018 року біля Керченської протоки неподалік берегів незаконно окупованого Криму. Згадуючи, що Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії звільнити захоплені кораблі і військовослужбовців негайно і без передумов, Європарламент наголосив, що невиконання цього наказу є ще одним грубим порушенням Росією її міжнародних зобов’язань. «Умови», які Росія висунула щодо звільнення кораблів і військових у своїй ноті до України від 25 червня 2019 року, очевидно суперечать цьому наказові, мовиться в резолюції (Росія пропонує тимчасово повернути військових і кораблі до України, якщо Київ дасть гарантії, що на вимогу Москви поверне назад під російський суд і військових, і кораблі як «речові докази»).

Акція на підтримку ув’язнених у Росії військовополонених українських моряків, Київ, 17 грудня 2018 року
Акція на підтримку ув’язнених у Росії військовополонених українських моряків, Київ, 17 грудня 2018 року

Європарламент вважає за необхідне приділити особливу увагу ЄС постійним порушенням прав людини на Кримському півострові і в непідконтрольних урядові регіонах сходу України. Законодавчий орган Євросоюзу закликає Росію виконати низку резолюцій Генеральної асамблеї ООН останніх років про територіальну цілісність України і про порушення прав людини у Криму, а також рішення Міжнародного суду про проміжні заходи за позовом України до Росії – йдеться про вимогу суду, зокрема, відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, припинити переслідування кримських татар і українців за національністю чи забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.

Особливу увагу Європарламенту і його занепокоєння викликали судові рішення російських судів проти низки українських політичних в’язнів, що пов’язані зі шпигунством. Вони «нагадують про репресивний період від 1930-х до середини 1950-х років, коли багато громадян тодішнього Радянського Союзу були затримані й засуджені за такими звинуваченнями», мовиться в документі.

Євродепутати також висловили протест проти недавнього рішення генерального прокурора Росії оголосити Світовий конгрес українців загрозою національній безпеці Росії.

Європейський парламент «очікує, що рішення ПАРЄ від 25 червня 2019 року (про повернення делегації Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи без ніяких санкцій всупереч тому, що Москва не виконала жодної з вимог для зняття цих санкцій) призведе до негайного поліпшення в дотриманні прав людини і стандартів Ради Європи в Росії, зокрема до виконання рішень Європейського суду з прав людини», мовиться також у резолюції.

Європосадовці і європарламентарі підтримали Україну

Виступаючи під час обговорення резолюції, єврокомісар із питань гуманітарної допомоги і реагування на кризи Хрістос Стіліанідіс, виступаючи від імені верховної представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Моґеріні, звернув увагу на те, що обов’язком російської влади є «поважати і захищати права всіх незаконно утримуваних українських громадян». «Європейський союз постійно закликає Росію забезпечити, щоб порушення прав людини в Росії і на Кримському півострові розслідувалися і щоб була забезпечена відповідальність і справедливість щодо жертв», – сказав, зокрема, єврокомісар.

Схожої позиції дотримувалися й інші промовці. Наприклад, європарламентар від Німеччини, представник «Зелених» на ім’я Sergey Lagodinsky, сам родом із Росії, заявив: «Дехто з вас говорить тут про нормалізацію відносин із Росією. Ця резолюція – це наша спроба нормалізувати відносини з Росією – не ховаючись за газовими трубами, не ховаючись за псевдо-спостережними місіями до Криму, але ведучи відверту розмову з Росією на користь її громадян і громадян України. Це наша пропозиція цій країні. Це наша пропозиція Москві».

А євродепутатка від Польщі, представниця консерваторів Анна Фотиґа сказала: «Я знаю, що український народ уважно стежить за нашими слуханнями. Ці дебати вплинуть на його ставлення до Європейського союзу. І важливо, що на нашому балконі є достойні глядачі».

Порошенко перед виборами приїхав до Страсбургу домовлятися про підтримку України…

Цими глядачами на гостьовому балконі в залі Європарламенту у Страсбурзі були п’ятий президент України Петро Порошенко і команда його однопартійців. Від 17 липня Порошенко проводив у Страсбурзі зустрічі з новими європарламентарями, щоб дістати від них підтримку України і, зокрема, нинішньої резолюції.

Президент Петро Порошенко в Європарламенті у Страсбурзі, архівне фото 2017 року
Президент Петро Порошенко в Європарламенті у Страсбурзі, архівне фото 2017 року

І, коментуючи ухвалення документа, він заявив, що результати голосування свідчать: у новому Європарламенті створено потужне проукраїнське лобі, і «сьогодні перемогла Україна».

А його колега, перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко заявила, що «завдяки активній роботі команди «Європейської солідарності» (це слова Геращенко; партія бере участь у позачергових виборах до Верховної Ради 21 липня) «круглі столи», організовані «лобістами Кремля» напередодні голосування в Європарламенті, «не мали жодного результату».

…і Медведчук перед виборами побував у Європарламенті з позиціями Кремля

Серед тих, кого вона вважає «лобістами Кремля», був один із лідерів проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» (яка теж бере участь у виборах 21 липня) Віктор Медведчук. 17 липня і він побував у Страсбурзі, де так само зустрівся з деякими новими євродепутатами.

За його словами, там він представляв свій «план-концепцію врегулювання кризи на Південному Сході України» – саме цим визначенням для окупованої частини Донбасу користуються у Кремлі. І сам план у головній частині повторює бажання Кремля: це прямі переговори Києва «з Донецьком, із Луганськом і з Москвою». Дотепер таку позицію Київ відкидав, у тому числі її заперечували і в команді нового президента: у Володимира Зеленського заявляли, що вести переговори чи тиснути треба на тих, хто може ухвалювати рішення, а так звані адміністрації, створені угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», є не суб’єктами переговорного процесу, а лише об’єктами, адже всі ключові рішення ухвалюються в Росії.

А вже 18 липня Медведчук відзвітував про проведену у Страсбурзі роботу – тільки не в Києві, а в Росії, відразу своєму кумові, президентові цієї країни Володимирові Путіну. Як висловився Медведчук на цій зустрічі в Санкт-Петербурзі, про яку широко повідомили російські засоби інформації (і проросійські в Україні), «настав момент, коли покладено край монополії партії війни, яка була за влади пана Порошенка».

Віктор Медведчук (п) і Володимир Путін (л), архівне фото з зустрічі в Москві 2016 року
Віктор Медведчук (п) і Володимир Путін (л), архівне фото з зустрічі в Москві 2016 року

А Путін, за цими повідомленнями, повторив слова Медведчука, що збігаються з позицією Кремля: «повноцінне врегулювання на Південному Сході, на Донбасі, можливе виключно в разі прямого контакту офіційної київської влади з представниками цих «республік» – так у Росії називають підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні угруповання «ДНР» і «ЛНР», які визнані в Україні терористичними.

Президент України Володимир Зеленський, як і його команда, на ухвалення резолюції Європарламенту на цей час ніяк не реагували.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG