БРЮССЕЛЬ – Екстрена допомога перед зимою й реформи, від яких залежить просування України до ЄС, – це порядок денний прем’єр-міністра України Сергія Корецького в Брюсселі. 16 листопада Єврокомісія оголосила про виділення Україні ще 1,71 мільярда євро на закупівлю дронів, боєприпасів і засобів ППО.
До кінця року Києву залишаються доступними ще 23,6 мільярда євро допомоги ЄС, однак їхнє виділення залежить від виконання передбачених умов. Паралельно сторони узгоджують екстрений зимовий пакет – від генераторів до відновлення переправ через Дніпро.
Радіо Свобода неодноразово чуло, що, на відміну від своєї попередниці Юлії Свириденко, Корецький воліє особисто вникати в тонкощі євроінтеграції, а не залишати їх виключно профільним посадовцям. У Брюсселі він долучився до роботи спеціальної групи, яка допомагає Україні прискорити виконання проміжних критеріїв у сфері верховенства права. Від темпів реформ, як неодноразово наголошували в Єврокомісії, залежить і фінансова підтримка України.
Як просуваються пошуки 70 мільярдів євро, критично необхідних Україні наступного року? І чи готова вона до зими, яка ризикує стати найважчою за час повномасштабної війни? Про це Радіо Свобода коротко розпитало прем’єра в коридорах брюссельських інституцій.
– Пане прем’єр-міністре, як готуєтеся до зими зараз? Чи можете бути певні й запевнити всіх, що гуманітарної катастрофи у великих містах, зокрема Києві, Харкові, Дніпрі тощо – не буде – з огляду на дії Росії?
– Уряд, президент, всі органи центральної виконавчої влади і особливо на місцях роблять саме для цього всі зусилля.
Ну, ви ж бачите, що зима ще навіть не розпочалася, а масованість атак зросла в рази.
І для розуміння: в серпні було 530, якщо я не помиляюсь, реактивних «Шахедів» із Росії, в листопаді, так як динаміка рухається, буде шість з половиною тисяч. А ще додайте туди керовані авіабомби, а ще додайте регулярні атаки ракетами і балістичними. А ще додайте FPV-дрони десятками тисяч – на оптоволокні.
От я сьогодні вранці розмовляв з головою Херсонської ОВА. Щодня – тисяча атак. Це все – і FPV, і КАБи, і дрони реактивні.
Тому те, що йдуть постійні пошкодження і руйнування, – це факт.
Ми робимо все для того, щоб: а) все, що можна захистити, – захистити; б) все, що не можна захистити, як-то лінії електропередач, тому що це тисячі кілометрів ліній, і великі розподільчі пристрої, які вимірюються багатьма десятками гектарів, – так ось, захистити це неможливо, але можливо максимально швидко відновлювати.
Все для цього і робиться. Плюс альтернативне резервне живлення для критичної інфраструктури. Ось у Дніпрі вже двічі траплявся блекаут через руйнування тих чи інших підстанцій і позбавлення Дніпра постійного постачання електроенергії.
Відповідно, критична інфраструктура була заживлена. Вода була, окрім дуже поодиноких випадків, де відбувся збій, тому що перепад напруг все-таки впливає на всю систему і на всю електроніку. І в цілому – на швидке відновлення.
Саме такий настрой – здійснення всіх необхідних можливих дій для того, щоб уникнути саме критичних сценаріїв розвитку подій.
Проте не готуватися до цих сценаріїв, не вчиняти дії, не робити на три кроки вперед продумані плани – так, це неприпустимо.
– Ви говорите про мера Києва?
– Я кажу про нас всіх, і про мера Києва зокрема! Тому що це столиця, і маємо думати і планувати на декілька кроків вперед на п'ятому році війни.
Тому готуватися і передбачати потрібно всі сценарії. Треба тверезо усвідомлювати, що можуть бути різні сценарії розвитку подій.
Потрібно бути ментально, фізично, запасними частинами, засобами – готовими!
Але, безумовно, ми робимо дуже багато. Всі роблять дуже багато, щоб уникнути найкритичніших сценаріїв розвитку подій.
Міський голова Києва Віталій Кличко, своєю чергою, відкидає закиди центральної влади щодо недостатньої підготовки столиці до зими. В інтерв’ю Радіо Свобода він запевнив, що місто виконало необхідні роботи для запуску опалення, а головна загроза – російські удари по енергетичних об’єктах, наслідки яких залежать, зокрема, від ефективності ППО. Критику з боку центральної влади Кличко вважає політично вмотивованою.
– Ми чули буквально кілька тижнів тому від гендиректора ДТЕК Тимченка, що найгірший сценарій – світло у киян по дві-три години на добу взимку. Але об'єкти критичної інфраструктури збережуть подачу електроенергії. Який ваш прогноз, виходячи із сьогоднішньої ситуації?
– Наприклад, цієї доби – те, що вранці я бачив звіти, – є близько трьох черг. Починаючи з півтора до трьох черг у пікове навантаження. Тому що стільки, скільки було атаковано підстанцій, засобів і об'єктів виробництва електроенергії за останні місяці, – це в рази більше, ніж було торік.
І що це означає? Що попри всі ці зусилля, частину ми зберегли, частину швидко відновлюємо і, відповідно, забезпечуємо в міру можливостей електроенергією і теплом.
Я хочу наголосити на найголовнішому, тому що ви зачепили ті чи інші регіони: головний ворог – це Росія. І винна у всіх відключеннях світла, тепла – тимчасових, постійніших – тільки Росія.
І важливо цей чіткий меседж доносити, щоб ми всередині не шукали, скажімо так, винних.
Головна історія – це зосередитися на тому, як передбачити й унеможливити максимально негативні наслідки, які тільки можуть бути.
Тому щодо Києва, столиці: попри всі удари, є черги, але є світло. Попри всі удари, є тепло. Попри всі удари, є резервне живлення водопостачання, а отже, водопостачання до людей.
– Ще не зима.
– Ще не зима, ви праві. Але щодня у нас відбувається покращення, робота над помилками.
Ви ж бачите, що Росія суттєво змінила стратегію і б'є по мостах, б'є по інфраструктурі, дуже багато б'є по бізнесу.
Це чистий терор, щоби зламати стійкість українців
Ви ж бачите, що вже будь-які правила міжнародного права порушені давно. Всі ці цілі, які Росія собі вибрала, не мають нічого взагалі спільного з військовими цілями. Нічого взагалі.
І тому це чистий терор, направлений на те, щоби зламати дух, зламати стійкість українців, зробити в Києві, столиці, і в містах-мільйонниках життя нестерпним, неможливим.
І тим самим – зламати нашу основу, фундамент нашої стійкості – наших людей.
Безумовно, військові – це головний фундамент стійкості. Далі йде економіка і люди, які живуть у цих умовах. Тому робимо все можливе для того, щоби мінімізувати наслідки атак і, де це можливо, передбачити й мати резервні варіанти за різних сценаріїв розвитку подій.
– Стосовно 70 мільярдів євро дефіциту, заявлених на наступний рік: як просуваються їх пошуки? Як успіхи?
– 70 мільярдів озвучено було президентом. Ми це артикулювали. Ця цифра розділяється на дві частини. 30 мільярдів – це покриття дефіциту бюджету, 40 – це позабюджетні військові потреби.
І ми дуже тісно працюємо з Європейським Союзом, з Європейською комісією щодо механізмів та інструментів покриття дефіциту цих потреб. Тому що слово «дефіцит» має в першу чергу фінансову складову до бюджету. Тому давайте називати це потребами – всієї суми потреб.
І я зараз, напевно, не стану ще оголошувати те, до чого ми маємо дійти незабаром. Але, повірте, прогрес є. Ми неймовірно вдячні нашим європейським партнерам, партнерам, які поза межами Європейського Союзу, але на європейському континенті, і з інших країн.
Для того, щоби до кінця листопада – на початку грудня був чіткий план, звідки і як ми зможемо покривати ці потреби.
Форум