Міністри закордонних справ тридцяти двох країн НАТО 3 квітня збираються у Брюсселі на дводенну нараду для узгодження дій і подальшої ролі альянсу з огляду на війну Росії проти України. Подробиці повідомляє «Голос Америки».
Північноатлантичний альянс відзначає 75-річчя свого створення зі збільшеною кількістю членів після вступу Фінляндії та Швеції, і готується до святкового саміту НАТО в липні у Вашингтоні.
На дводенній зустрічі у Брюсселі міністри закордонних справ країн-членів НАТО обговорюватимуть загрози, які постали перед альянсом у зв'язку із широкомасштабною війно, яку розв'язав Кремль у Європі, напавши на Україну.
Головним завдання є відновлення миру у Європі, але Росія не подає ознак готовності відмовитися від агресивних намірів щодо України.
Західні лідери наполегливіше заявляють про потребу збільшення військових видатків для підвищення своєї обороноздатності і кращих можливостей допомоги Україні.
В межах зустрічі 4 квітня відбудеться засідання Ради НАТО-Україна за участю українського міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
Військова допомога Україні
З огляду на затримку і неясні перспективи відновлення американської підтримки Україниу, європейські лідери і військові експерти все гучніше заявляють про потребу у гарантованій і довготривалій підтримці відсіч, яку чинять Сили оборони України російській агресії.
Будь-яка затримка в наданні допомоги має наслідки на полі бою...Треба змінити динаміку нашої підтримкиСтолтенберг
В пресі обговорюють повідомлення, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонує створення спеціальної п'ятирічної програми фінансування постачань зброї Україні на загальну суму $100 мільярдів.
Згідно з попередніми неофіційними повідомленнями план полягає в тому, щоб внески до фонду робили всі 32 країни НАТО за таким принципом, як вони роблять внески у спільний бюджет альянсу – пропорційно до валового національного доходу.
Єнс Столтенберґ перед зустріччю 3 квітня сказав: «…Україна має нагальні потреби. Будь-яка затримка в наданні допомоги мають наслідки на полі бою зараз. Тому нам потрібно змінити динаміку нашої підтримки».
«Ми маємо забезпечити надійну та прогнозовану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу. Щоб ми менше покладалися на добровільні внески, а більше на зобов’язання НАТО.
Менше короткострокових пропозицій і більше багаторічних обіцянок. Тому міністри обговорять, як НАТО може взяти на себе більшу відповідальність за координацію надання військового обладнання та навчання для України, закріпивши це в надійній структурі НАТО», – наголосив генеральний секретар НАТО.
Посилаючись на неназваних дипломатів, газета Financial Times повідомляє, що план також передбачає, що НАТО контролюватиме очолювану США «групу Рамштайн» – механізм співпраці понад 50 країн, які координують постачання зброї Україні.
Коментатори кажуть, що пропоновані плани зокрема мають на меті створити систему підтримки України, яка б не залежала від політичних перешкод в окремих країнах.
Окремо звертають увагу на політичні суперечки у Конгресі США, які гальмують питання допомоги Україні, і з осторогою вказують, що колишній президент Дональд Трамп висловлював сумніви щодо виконання союзницьких зобов’язань в НАТО.
Дональд Трамп, який знову змагається за президентську посаду, гостро критикує ті країни альянсу, які не виконують своїх обіцянок про виділення принаймні 2% ВВП на оборону.
Вступ України в НАТО
Відкритим залишається питання українського членства в НАТО в той час, як альянс вже багато років заявляє, що бажання Києва вступити в оборонну організацію буде виконане.
Державний секретар США Ентоні Блінкен напередодні брюссельських нарад сказав, що буде говорити про це з колегами «набагато детальніше».
Необхідний міст, щоб Україна могла стати членом НАТОБлінкен
«Як було заявлено союзниками у Вільнюсі, Україна буде членом НАТО. Для нас питання в тому, щоб мати добрий і чіткий маршрут для досягнення такого результату. І я вважаю, що саміт НАТО до 75-ї річниці справді буде дуже конкретно зосереджений на тому, як ми можемо визначити цей маршрут, або, інакше кажучи, міст – необхідний міст, щоб Україна могла стати членом НАТО», – сказав Блінкен 2 квітня на пресконференції у Парижі з французьким міністром закордонних справ Стефаном Сежурне, який висловив згоду з американським колегою.
Британське міністерство закордонних справ перед міністерською зустріччю в Брюсселі 3 квітня також нагадало, що «всі союзники погоджуються, що Україна вступить в НАТО» і підкреслило, що Британія «надалі працюватиме, щоб домогтися значущих кроків до членства».
«В той час, як Україна зараз є такою близькою до НАТО як ніколи, ми повинні зберігати важливу допомогу, яка потрібна для перемоги України у війні», – наголосив британський міністр закордонних справ Девід Камерон.
- Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 1 квітня провів спеціальну нараду щодо «роботи з Альянсом стосовно сумісності й перспектив на цей рік». За його словами, 2024 рік ставить перед відносинами між Україною і НАТО «кілька фундаментальних питань». «Тільки з Україною в Альянсі можна розраховувати на справжню безпеку у Європі», – сказав Зеленський.
- За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявляв, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України і завершення війни.
Форум